Інформації та матеріали для громади


До уваги підприємств, установ, організацій та
фізичних осіб-підприємців!

 

    Згідно вимог чинного законодавства, суб’єкти господарювання, які є власниками стаціонарних джерел забруднення (у тому числі побутових котлів), можуть здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря лише після отримання відповідного дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів (стаття 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).

Дозвіл на викиди дає право суб’єктам господарювання експлуатувати стаціонарні джерела забруднення (у тому числі побутові газові чи твердопаливні котли, які віднесені до третьої групи стаціонарних джерел забруднення) за умови дотримання встановлених відповідних нормативів гранично-допустимих викидів протягом визначеного в дозволі терміну.

Нормативно-правові ак­ти, якими регламен­ту­єть­ся видача дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами:

–   Закон України «Про охорону атмосферного повітря»;

– Постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №302 «Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи».

Особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади, несуть відповідальність (ст. 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» ).

Згідно зі ст. 78 КпАП викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади або недодержання вимог, передбачених наданим дозволом, інші порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря або перевищення технологічних нормативів допустимого викиду забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел під час експлуатації технологічного устаткування, споруд і об’єктів  тягнуть за собою накладення штрафу.

____________________________________________________________________________

З 1 листопада 2021 року на Чернігівщині діє заборона на лов водних біоресурсів на зимувальних ямах

 

З метою створення сприятливих умов для зимівлі водних біоресурсів, їх охорони, відтворення та раціонального використання, відповідно до наказу Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Чернігівській області від 18.10.2021 № 134-од, з 1 листопада 2021 року до початку весняно - літньої заборони, забороняється будь-який вилов водних біоресурсів на зимувальних ямах в осінньо-зимовий період 2021 – 2022 років.

Чернігівським рибоохоронним патрулем розроблена інтерактивна карта зимувальних ям на території Чернігівської області, якою можна скористатись за допомогою будь-якого гаджету за посиланням https://bit.ly/2qmd3Tn.

На території Чернігівської області визначено 38 зимувальних ям з межами яких можна ознайомитись на Google карті (Google Maps) за наведеними координатами:

басейн р. Сож:

  • від гирла р. Немильня Чернігівського району за течією 1 км (від 52.02477, 30.94471 до 52.01667, 30.93962);
  • від гирла р. Сож Чернігівського району проти течії 1 км (від 51.95458, 30.81719 до 51.94788, 30.80651).

р. Дніпро:

  • від гирла р. Сож Чернігівського району за течією 1 км (від 51.94788, 30.80651 до 51.93952, 30.80998);
  • від  с. Лопатні, Чернігівського району проти течії 3 км (від 51.88586, 30.72832 до 51.86508, 30.70581);
  • від виходу затоки, що знаходиться навпроти с. Деражичі (Республіка Білорусь), за течією та проти течії по 1 км, Чернігівського району (від 51.78454, 30.63852 до 51.77163, 30.62267);
  • від входу в Любецький затон селища Любеч Чернігівського району проти течії 5 км включаючи урочище Змії (від 51.75474, 30.65021 до 51.71598, 30.62621);
  • від виходу затоки поблизу с. Кукари Чернігівського району за течією та проти течії по 1 км (від 51.68643, 30.57311 до 51.66911, 30.57593);
  • від виходу з Станецького старика с. Миси Чернігівського району за течією та проти течії по 1 км (від 51.66133, 30.57289 до 51.64557, 30.57756);
  • від виходу з Редьківського старика с. Редьківка Чернігівського району проти течії 1,5 км (від 51.66136, 30.57266 до 51.64555, 30.57759);
  • від входу в урочища Річище Чернігівського району до входу в урочище Яблунів Чернігівського району за течією (від 51.46998, 30.60636 до 51.45955, 30.60022);
  • від виходу з урочище Яблунів Чернігівського району проти течії та за течією по 500 метрів (від 51.46997, 30.60632 до 51.45954, 30.60023);
  • від автомобільного мосту через р. Дніпро Чернігівського району за течією 4 км до виходу з урочища Пресувальня (від 51.39369, 30.64009 до 51.36691, 30.63712).

басейн р. Десна:

  • від бакенського будинку в с. Мурав’ї Новгород-Сіверського району, проти течії 200 метрів (від 52.33397, 33.40045 до 52.33274, 33.39822);
  • затока “Річиця” на р. Судость поблизу с. Колос Новгород-Сіверського району (від 52.33435, 33.34999 до 52.33281, 33.33617);
  • від гирла р. Судость до гирла р. Пятна поблизу с. Камінь Новгород-Сіверського району (від 52.32827, 33.39781 до 52.28781, 33.36822);
  • Каменська затока в поблизу с. Камінь Новгород-Сіверського району (від 52.29111, 33.36634 до 52.28754, 33.36753);
  • від гирла р. Смячка Новгород-Сіверського району проти течії 500 метрів, за течією 1 км (від 52.10771, 33.29621 до 52.10171, 33.30883);
  • р. Смячка від ставків рибного господарства до гирла Новгород-Сіверського району (від 52.10302, 33.24745 до 52.10184, 33.29457);
  • від гирла р. Студинка поблизу с. Гнатівка Новгород-Сіверського району проти течії 1,3 км (від 51.94147, 33.10049 до 51.83948, 33.11497);
  • від гирла р. Короп Новгород-Сіверського район проти течії 1 км (від 51.59323, 32.88487 до 51.58579, 32.88667);
  • від затоки поблизу с. Купчичі Корюківського району за течією 1 км (від 51.56214, 32.65491 до 51.55972, 32.64646);
  • від гирла р. Убідь Корюківського району проти течії і за течією 1 км (від 51.51145, 32.57663 до 51.50613, 32.57145);
  • від гирла р. Сейм проти течії та за течією по 500 метрів (від 51.46147, 32.55665 до 51.45632, 32.56149);
  •  від затоки «Веретень» поблизу с. Бутівка Корюківського району за течією 1 км (від 51.44565, 32.48291 до 51.44752, 32.47713);
  • р. Убідь Корюківського району з усіма рукавами від мосту у м. Сосниця до гирла (від 51.53021, 32.51429 до 51.51184, 32.57722);
  • від паромної переправи поблизу с. Салтикова Дівиця Чернігівського району за течією 500 метрів та проти течії 1 км ( від 51.38536, 31.84297 до 51.39653, 31.83245);
  • від газопроводу поблизу с. Авдіївка Чернігівського району за течією та проти течії по 500 метрів (від 51.46739, 31.70396  до 51.47586, 31.70478);
  • від лінії електропередач поблизу с. Гориця Чернігівського району проти течії 3,5 км (від 51.50496, 31.67172  до 51.48809, 31.69653);
  • від гирла р. Снов Чернігівського району за течією 2,5 км та проти течії 1 км (від 51.52621, 31.55827 до 51.52741, 31.51766);
  •  від гирла р. Замглай за течією 9 км до озера Полковниця Чернігівського району (від 51.51803, 31.47278 до 51.49135, 31.40128);
  • затока Західного порту Чернігівського району (від 51.44394, 31.26503 до 51.44026, 31.27342);
  • від залізничного мосту  поблизу м. Чернігова до автошляхового мосту у с. Шестовиця Чернігівського району (від 51.45116, 31.28162 до 51.37133, 31.21053);
  •  р. Білоус від скидної споруди  ПрАТ «Чернігіврибгосп» поблизу с. Жавинка Чернігівського району до гирла (від 51.42082, 31.25263 до 51.41654, 31.24269);
  •  від початку бази відпочинку ЧЕЗАРА с. Ладинка Чернігівського району проти течії 500 метрів (від 51.29712, 31.13021 до 51.29877, 31.12338);
  •  від входу в Слабинський старик поблизу с. Ладинка Чернігівського району за течією – 300 метрів (від 51.29892, 31.11721 до 51.29755, 31.11254);
  •  від виходу із Виповзянського старика в районі с. Виповзів Чернігівського району за течією та проти течії по 500 метрів (від 50.91214, 30.82638 до 50.91111, 30.81722);
  •  Виповзянський старик поблизу с. Виповзів Чернігівського району (від 50.92037, 30.79776 до 50.91495, 30.82098);
  •  від виходу з протоки Озеро поблизу с. Євминка Чернігівського району (насосна станція) до входу в р. Сліпець поблизу с. Крехаїв Чернігівського району 2 км (від 50.83224, 30.77974 до 50.82462, 30.76581).

За порушення заборони передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 34 до 170 грн. За лов водних біоресурсів із застосуванням заборонених знарядь лову визначений штраф у розмірі від 340 грн. до 680 грн. з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих біоресурсів.

Крім того, з 12.10.2021 року набрали чинності нові такси за незаконний вилов риби, затверджені постановою Кабінету Міністрів від 06.10.2021 за № 1039. Так, один екземпляр незаконно виловленого сома обійдеться у 5 117 грн, сазана – 3 706 грн, товстолоба – 3 638 грн, судака – 3 587 грн, білого амура – 3 553 грн, щуки – 3 468 грн, окуня – 3 162 грн, білизни і ляща – 1 649 грн, лина і головня – 1 598 грн, карася сріблястого, чехоні, синця і рибця звичайного – 1 581 грн, клепця, краснопірки, плітки, плоскирки і бичків (крім червонокнижних) – 1 564 грн, верховодки – 85 грн, в’юна – 68 грн, йоржа звичайного – 51 грн та рака – 3 332 грн.

Чернігівський рибоохоронний патруль закликає всіх громадян дотримуватись встановленої заборони та норм чинного законодавства. У разі виявлення порушень прохання оперативно повідомляти на номери «гарячої лінії патруля» (099) 112-13-44 та (0462) 93-75-57 (цілодобово).

 

Джерело: сайт Чернігівського рибоохоронного патруля


______________________________________________________________________________________________________________

Впровадження ЄІССС: як буде працювати нова система призначення соціальної допомоги

Із впровадженням Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) стара система, яка всі 30 років незалежності України змушувала людину для звернення по соціальну допомогу від держави збирати численні довідки, вистоювати у чергах, а потім місяцями очікувати на рішення, відійде в минуле.

Презентація Міністерства соціальної політики показує, як відбувається призначення і отримання державних соціальних виплат ще сьогодні і як змінюється ця процедура в пілотних регіонах, де ЄІССС вже впроваджується.

У старій системі людина приходить з пакетом паперових документів до виконавчого органу територіальної громади або ЦНАПу, де документи приймаються, скануються, перевіряються та вносяться до електронної системи. Потім інформація про людину декілька разів передається від однієї установи до іншої, завантажується у декілька не пов’язаних між собою електронних систем та звіряється з паперовими документами. В різних випадках це може бути до 5 органів влади.

В результаті, людина очікує до півтора місяці на призначення допомоги. Кожну справу опрацьовують 9-10 фахівців, а на понад 18 мільйонів паперових справ витрачається до 270 млн листків паперу на рік.

При такій організації висока вірогідність помилок через “людський фактор” та технічних збоїв, які дорого коштують і державі, і людям.

Єдина інформаційна система соціальної сфери та відповідна перебудова процесів кардинально змінює цю ситуацію.

Людина подає заяву до виконавчого органу територіальної громади або до Центру надання адміністративних послуг, або на портал Дія – як кому зручніше. В результаті можна звернутись за допомогою, не виходячи з дому, та отримати її через декілька днів. Перевірка даних, визначення права на допомогу та формування виплатних документів відбувається в автоматичному режимі.

Таким чином, весь процес від подання заяви до отримання допомоги триває 1-2 дні, а замість 9-10 фахівців обробкою справи людини займаються лише 3 спеціалісти.

Тобто між людиною, що потребує допомоги, і державою зникають всі проміжні ланки – відбувається пряма електронна комунікація.

Мінсоцполітики зазначає, що прискорити процеси з упровадження ЄІССС та забезпечити створення технічної платформи для її функціонування можливо буде завдяки співпраці з Міністерством цифрової трансформації та зі Світовим банком в межах проекту “Модернізація системи соціальної підтримки населення України”.

 

Довідково

У чотирьох територіальних управліннях соціального захисту населення (Білої Церкви, Коростеня, Житомира і Виплатного центру Житомирської обл.) та п’яти територіальних громадах (Фурсівська, Гребінківська, Ушомирська, Оліївська, Тетерівська) Київської та Житомирської областей вже успішно протестовані основні технології ЄІССС.

Міністерство соціальної політики спільно з Міністерством цифрової трансформації продовжили реалізацію пілотного проекту з впровадження ЄІССС та збільшили кількість електронних соціальних послуг для громадян в пілотованих областях.

Зокрема, в рамках пілотного проекту громадянам надається державна соціальна допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; на дітей одиноким матерям; на тяжкохворих дітей; при усиновленні дитини; особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю. Також люди зможуть звертатися в електронній формі за призначенням житлових субсидій; пенсій; за наданням соціальних послуг; державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям; за призначенням компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

У 2022 році Мінсоцполітики планує запровадити ЄІССС на території усієї країни та більше 80% соціальних послуг перевести в електронну форму.

Перша черга Системи та її технологічне ядро – ЄСР створене за рахунок міжнародної технічної допомоги в рамках пілотного проекту, реалізованого спільно Мінсоцполітики, Мінцифри та Пенсійним фондом.

 

Джерело: Міністерство соціальної політики України


-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

__Прес-реліз Укр.__

 

«Чернігівгаз Збут» нарощує обсяги постачання електроенергії для бізнесу

ТОВ «Чернігівгаз Збут», що працює під брендом «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», почала поставки електроенергії бізнес-клієнтам та бюджетним організаціям у квітні 2021 р. і за два квартали (станом на кінець жовтня) збільшила кількість клієнтів майже в 10 разів.

«Обсяг реалізованої компанією електроенергії за шість місяців поточного року зріс більше ніж у 8,5 разів», – зазначив директор компанії директор ТОВ «Чернігівгаз Збут» Іван Луста.

За його словами, клієнти обирають постачальником «Чернігівгаз Збут» через вигідні умови співпраці, зокрема – відсутність штрафів за небаланси для групи Б, можливість сплачувати за послугу розподілу через постачальника, вибір найбільш зручного для конкретного споживача способу оплати з трьох – передплата, подекадна оплата чи післяплата.

Загалом за пів року компанія реалізувала понад 0,4 млн кВт/год. Переважна більшість споживачів, які купують енергоресурс – представники сфери обслуговування й роздрібної торгівлі, решта – харчової та легкої промисловості.

«Представників бізнесу обирають і пакетну пропозицію – газ+електроенергія, акцентував директор ТОВ «Чернігівгаз Збут» Іван Луста, – У цьому разі клієнт економить свій час та ресурси, адже взаємодіє з одним персональним менеджером, який допомагає вирішувати питання по обом енергоресурсам – формує та надсилає рахунки, коригує обсяги, консультує. Вже понад 12% клієнтів, споживачів електроенергії, купують у компанії обидва енергоресурси».

Довідка: ТОВ «Чернігівгаз Збут» працює під брендом «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», який використовують 17 надійних постачальників газу та електроенергії.

Компанія провадить господарську діяльність на підставі ліцензії на постачання природного газу затвердженої постановою НКРЕКП № 653 від 17.05.2017 р. та електроенергії  затвердженої постановою НКРЕКП № 1119 від 17.06.2020 р. Ми обслуговуємо понад 350 тисяч побутових клієнтів, близько 1000 юридичних осіб.

 

«ТВІЙ ГАЗЗБУТ». Надійний та зручний для кожного.

 


_____________________________________________________________________________________________________

Чому росте ціна газу для юридичних осіб

 

Пікові ціни на енергоносії на світових ринках провокують здорожчання ресурсу для непобутових споживачів. Лише за один день, 6 жовтня, був досягнутий новий історичний максимум – вартість газу на світових ринках зросла на 27,5%, за рік приріст перевищив 400%. Відповідно й в Україні вартість блакитного палива різко пішла вгору.

«Ціна паливного ресурсу для юридичних осіб — товаровиробників, малого та середнього бізнесу тощо, знаходиться в прямій залежності від ситуації на ринку природного газу, оскільки, українська ринкова модель передбачає прив’язку до котирувань європейських хабів. Вартість на хабах зростає і провокує цінові сплески на українській біржі. Але завдяки укладеним контрактам, населення ці «гойдалки» не торкнуться. Для наших побутових клієнтів до 30 квітня 2022 року кубометр газу коштуватиме не більше 7,99 грн», — наголошує директор ТОВ «Чернігівгаз Збут» Іван Луста.

Ще на початку вересня приведена вартість природного газу на європейських хабах (Day-Ahead) до кордону України становила 21 866,51 грн за тисячу кубометрів. Однак, з кожним днем ціна на блакитне паливо збільшувалася, встановлюючи нові рекорди й досягла 46 023,8 грн.

Стрімкий ріст вартості ресурсу експерти пов’язують зі значним скороченням обсягів поставок газу з РФ та дефіцитом газу у газосховищах країн ЄС, а також підвищеним попитом на блакитне паливо в державах Азійського регіону.


____________________________________________________

«Висадити 1 мільярд нових дерев за 3 роки – це цілком реально! У нас є чіткий план, досвід і ресурси. Програма Президента «Зелена країна» – це еко-ініціатива, яка важлива не тільки для нас із вами, але й для майбутніх поколінь. Долучитися до наймасштабнішої висадки дерев в історії України може кожен», – розповів голова Держлісагентства Юрій Болоховець під час прес-конференції, присвяченої старту програми.

 

Держлісагентством і лісівниками Чернігівщини вже зроблені відповідні кроки. Запущено процес створення потужної бази для вирощування якісних сіянців та саджанців дерев. Домовлено з місцевою владою про передачу територій під висадку лісів. Сформовано фінансову модель програми. Створено чітку та детальну «дорожню карту» заліснення для кожного району та громад області.

З 1 жовтня по 31 листопада на території Чернігівщини проходитиме акція «Створюємо ліси разом». Зокрема, 8 жовтня в ДП «Городнянське лісове господарство» в цій акції візьмуть участь керівництво Чернігівської ОДА та обласної ради.

Нині розміщено банери та сіті-лайти про акцію «Створимо ліси разом» в усіх територіальних громадах Чернігівщини. В усіх 12 державних лісогосподарських підприємствах заліснюються лісокультурні площі. Проходять лекції у навчальних закладах на тему: «Екологічна і соціальна роль лісів у житті людини». Проводяться флеш-моби зі створення парків та скверів в усіх територіальних громадах Чернігівщини.

У ДП «Прилуцьке лісове господарство» (Ладанське лісництво) для учнів 9-10 класів Дідівської ЗОШ І-ІІІ ступеня організовано виїзний тур «Стань лісівником». У цій школі 11 жовтня відкриється учнівське лісництво «Зелений патруль».

У ДП «Ніжинське лісове господарство» 1 жовтня буде проведено прес-тур для ЗМІ області. 7 жовтня у школах району проводиться відкритий урок «Створюємо ліси разом». А потім – висадка лісу в Мринському лісництві. 12 жовтня відкриються учнівське лісництво у Вертіївській ЗОШ та Вертіївське лісництво ДП «Ніжинське лісове господарство». А 21 жовтня у селищі біля школи буде створений парк.

У школах Новгород-Сіверського району лісівники ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» проведуть лекції на тему: «Роль та важливість лісів для існування життя на планеті». Районний природничий захід «Створюємо ліси разом» відбудеться у Задеснянському лісництві Остерського лісового господарства 13 жовтня. Проводитимуться екскурсії та прес-тури Новгород-Сіверськими лісами.

У Деснянському позашкільному навчальному заході «Центр творчості дітей та юнацтва» серед учнів гуртка «Палітра натхнення» проведуть конкурс «Зелена країна для кожного з нас».

Начальник Чернігівського ОУЛМГ Сергій Аніщенко та головний лісничий Вадим Фесюн підведуть підсумки акції в прямому ефірі на суспільному телебаченні.

В усіх держлісгоспах Чернігівського ОУЛМГ відбудеться нагородження учасників акції цінними призами та подарунками, а також будуть підведені підсумки конкурсу на кращий малюнок на тему «Зелена країна для кожного з нас».

Контакти відповідальних осіб по всіх дванадцяти держлісгоспах, до яких потрібно звертатися при бажанні висаджувати ліс разом із лісівниками:

ДержлісгоспВідповідальнийКонтакти
ДП «Борзнянське лісове господарствоГоловний лісничий

Головченко

Юрій Сергійович

067-685-24-42

borzna.les@ukr.net

ДП «Городнянське лісове господарство»Головний лісничий

Левкович Максим Миколайович

097-870-53-45

lesnoiotdel@ukr.net

ДП «Добрянське лісове господарство»Головний лісничий

Пінчук Олександр Анатолійович

073-409-82-42

pinchuk_al@ukr.net

ДП «Корюківське лісове господарство»Головний лісничий

Скоробагатий Віталій Анатолієвий

067-461- 15-58

kor-les@ukr.net

ДП «Ніжинське лісове господарство»Головний лісничий

Марахонько Олександр Іванович

066-291-67-17

lesovod-negles@ukr.net

ДП «Новгород-Сіверське лісове господарствоГоловний лісничий

Сідько Віталій Григорович

067-461-40-03

nsleshoz@gmail.com

ДП «Остерське лісове господарство»Головний лісничий

Бійчук Юрій Олександрович

050-315-39-96

ostlesotd@ukr.net

ДП «Прилуцьке лісове господарство»Головний лісничий

Червоняк Олександр Федорович

050-015-79-12

prylukylis@gmail.com

ДП «Семенівське лісове господарство»Головний лісничий

Мірошник Сергій Євгенович

068-131-04-40

m_volk65@ukr.net

ДП «Холминське лісове господарство»Головний лісничий

Проява Олександр Володимирович

050-953-76-41

holmylisvid@ukr.net

ДП «Чернігівське лісове господарство»Головний лісничий

Єленич Володимир Дмитрович

067-637-18-81

vjelenych@ukr.net

ДП «Остерський військовий лісгосп»Головний лісничий

Кулініч Олег Павлович

050-313-84-20

lesdesna@ukr.net

 

В обласному управлінні відповідальні – заступник начальника, головний лісничий Фесюн Вадим Михайлович;

головний спеціаліст відділу лісового господарства обласного управління Перев’язко Володимир Степанович;

головний спеціаліст відділу лісового господарства обласного управління Тищенко Олександр Миколайович.

т.: 098-333-65-06, 093-978-97-93;

e-mail: lesovod@ukr.netlesnik@chernigivlis.gov.ua

Цьогоріч громадська акція з висаджування лісів відбудеться у дещо новому форматі. На спеціальному сайті, який вже доступний за посиланням https://zelenakraina.gov.ua/, кожна людина зможе відслідкувати хід висадки лісу в усіх регіонах. Крім того, будь-хто зможе долучитися до масштабної еко-ініціативи і висадити ліс. Для цього потрібно заповнити спеціальну форму реєстрації на участь в акції «Створюємо ліси разом». Під час висадки лісівники нададуть садивний матеріал і проведуть майстер-класи із  садіння лісу.

За інформацією Чернігівського ОУЛМГ



____________________________________________________________________________________________


Цифрова освіта "Як громаді стати цифровою" https://osvita.diia.gov.ua/courses/digital-communities


____________________________________________________________________________________________________

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 189/2021

З метою забезпечення виконання пріоритетних завдань інтеграції України до Організації Північноатлантичного договору, домовленостей, досягнутих за підсумками засідання Комісії Україна — НАТО, та відповідно до пунктів 1, 3 і 17 частини першої статті 106 Конституції України постановляю:

1. Затвердити Річну національну програму під егідою Комісії Україна — НАТО на 2021 рік (додається).

2. Кабінету Міністрів України:

а) затвердити у двадцятиденний строк заходи з виконання Річної національної програми під егідою Комісії Україна — НАТО на 2021 рік та показники ефективності виконання Річної національної програми під егідою Комісії Україна — НАТО на 2021 рік;

б) забезпечувати регулярне інформування громадськості міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади за участю державних органів, залучених до виконання Річної національної програми під егідою Комісії Україна — НАТО на 2021 рік, органів місцевого самоврядування про хід та результати її виконання.

3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

11 травня 2021 року

Про затвердження плану заходів з виконання Річної національної програми під егідою Комісії Україна - НАТО на 2021 рік та показників ефективності її виконання search.ligazakon.ua

_____________________________________________________________

  Уряд схвалив Стратегію комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки. Основною метою Стратегії є утвердження в українському суспільстві свідомої підтримки членства України в Європейському Союзі, інтеграції в європейський економічний, культурний та політичний простір та здійснення процесу внутрішніх реформ і перетворень у бік більш вільного, справедливого, демократичного, успішного і прозорого суспільства. Стратегія визначає комунікаційні цілі та цільову аудиторію. Передбачається, що реалізація Стратегії здійснюватиметься спільними зусиллями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства та бізнесу за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених центральним органам виконавчої влади, іншим державним органам на відповідний рік, та інших джерел, не заборонених законодавством. Для реалізації Стратегії також можуть залучатися фінансові можливості вітчизняних і міжнародних бізнесових організацій, фондів, неурядових організацій тощо.

  СХВАЛЕНО 

розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 25 жовтня 2017 р. № 779-р

СТРАТЕГІЯ
комунікації у сфері європейської інтеграції
на 2018—2021 роки

Загальна частина

Інтеграція України в європейський простір з метою набуття у майбутньому членства в ЄС є цивілізаційним вибором країни, який визначено Законом України “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики”.

Перспектива членства в ЄС України як невід’ємної частини Європи є стратегічним напрямом перетворень в країні, які орієнтовані на чинну в державах — членах ЄС модель соціально-економічного розвитку.

Європейська інтеграція у політичному вимірі пов’язана із створенням надійних механізмів політичної стабільності, демократії та безпеки. В економічному — це шлях модернізації економіки України, залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника, виходу на світові ринки, насамперед на ринок ЄС, і, як наслідок, створення нових робочих місць, забезпечення соціальної стабільності — досягнення високих соціальних стандартів держав — членів ЄС.

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі — Угода про асоціацію), яка набрала чинності 1 вересня 2017 р., відкрила новий етап у співпраці України та ЄС. Угода про асоціацію спрямована на поступове зближення України та ЄС, формування необхідних рамок для політичного діалогу в усіх сферах, створення умов для посилених економічних та торговельних відносин, які вестимуть до поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, посилення співробітництва у сферах юстиції, свободи та безпеки з метою забезпечення верховенства права, поваги до прав людини і основоположних свобод, гендерної рівності та подолання дискримінації в усіх її формах та проявах.

Масштабність процесу європейської інтеграції України та впровадження положень Угоди про асоціацію, вплив цих процесів на життя кожного громадянина робить необхідним проведення потужної роз’яснювальної та комунікаційної роботи. Адже, незважаючи на прагнення українців повернутися до європейської сім’ї та чітко зафіксовану в нормативно-правових актах стратегію приєднання України до ЄС, сам цей процес, а також його наслідки для українських громадян часто залишаються недостатньо зрозумілими широкому загалу, а отже, і весь процес викликає неоднозначну реакцію з боку різних верств. Особливо актуальною ця проблема відчувається на регіональному та місцевому рівнях, де все ще

домінуючими є погляди на євроінтеграцію, як на суто зовнішній процес, який не стосується внутрішніх перетворень в країні та громадян.

Стан і проблеми комунікації у сфері
європейської інтеграції

Україна декілька разів намагалася вирішити питання інформування/комунікації з євроінтеграційної тематики у суспільстві.

Стратегія інтеграції України до ЄС, затверджена ще в 1998 році, регламентувала необхідність забезпечення проведення широкомасштабної агітаційно-інформаційної національної кампанії з метою сприяння інтеграції України до ЄС.

З 2004 по 2011 рік в Україні функціонували дві державні програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України (Указ Президента України від 13 грудня 2003 р. № 1433 “Про державні програми з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004—2007 роки”, постанова Кабінету Міністрів України від 2 липня 2008 р. № 594 “Про затвердження Державної цільової програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2008—2011 роки”). Однак жодна з них не виконана через відсутність бюджетних коштів, чіткої та адекватної системи моніторингу реалізації завдань програм, взаємодії між владою та інститутами громадянського суспільства тощо.

У 2013 році прийнято Концепцію реалізації державної політики у сфері інформування та налагодження комунікації з громадськістю з актуальних питань європейської інтеграції України на період до 2017 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 березня 2013 р. № 168 “Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері інформування та налагодження комунікації з громадськістю з актуальних питань європейської інтеграції України на період до 2017 року”). Однак через скорочення видатків на виконання державних програм зазначена Концепція фактично не виконується.

У зв’язку з цим актуальними залишаються ряд таких проблем:

недостатній рівень свідомої підтримки широким загалом українського суспільства процесу європейської інтеграції;

істотний дисбаланс рівня підтримки населенням зовнішньополітичного курсу на європейську інтеграцію в різних регіонах України;

нерозуміння широким колом громадян взаємозв’язку між процесами європейської інтеграції та підвищенням рівня життя і політичною стабільністю;

існування реальних ризиків зменшення рівня підтримки громадянами процесів європейської інтеграції та вступу до ЄС.

Масштабність та складність розв’язання цих завдань, кількість задіяних в процесі учасників, негативний досвід державних органів в цьому питанні обумовлює необхідність формування цілком нової цілісної та зрозумілої Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018—2021 роки.

 

Стратегія будується на нових принципах взаємодії держави та неурядового сектору і спрямована на формування прозорих та зрозумілих правил в цьому процесі, так само як і формування адекватних реаліям цілей інформування.

Мета Стратегії

Основною метою Стратегії є утвердження в українському суспільстві свідомої підтримки членства України в ЄС, інтеграції в європейський економічний, культурний та політичний простір та здійснення процесу внутрішніх реформ і перетворень у бік більш вільного, справедливого, демократичного, успішного і прозорого суспільства, що спирається на засадничі права та свободи людини, принципи гендерної рівності та недискримінації, підзвітності влади, ринкової економіки та відкритості.

Комунікаційними цілями Стратегії є:

створення стабільної проєвропейської більшості в українському суспільстві, в якої сформовано розуміння державної політики у сфері європейської інтеграції як процесу внутрішніх реформ в Україні, які впливають на життя кожного українця;

підвищення рівня поінформованості широких верств населення про можливості та перспективи, які відкриває для держави Угода про асоціацію та інші документи у сфері взаємної співпраці;

підвищення рівня поінформованості широких верств населення про європейські цінності та стандарти щодо верховенства права та поваги до прав людини і основоположних свобод, забезпечення гендерної рівності та подолання дискримінації в усіх її формах та проявах;

протидія дезінформації, спрямованої на дискредитацію відносин України з ЄС та майбутнього членства України в ЄС.

Цільова аудиторія

Стратегії розрахована на внутрішню аудиторію (громадяни, які проживають в Україні) та зовнішню (громадяни держав — членів ЄС та українська громада за кордоном).

Цільова аудиторія класифікується за такими параметрами:

вік;

регіональна (географічна) ознака;

рівень освіти;

галузевий принцип;

соціально-економічні показники;

вплив на суспільну думку;

вплив на євроінтеграційні процеси в Україні.

Реалізація Стратегії

Реалізація Стратегії забезпечуватиметься спільними зусиллями та тісною співпрацею органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, бізнесу, засобів масової інформації, міжнародних організацій.

Реалізація Стратегії здійснюватиметься за такими принципами:

точність, достовірність, надійність, своєчасність та публічність інформації з питань європейської інтеграції. Така інформація має бути доступною, зрозумілою, охоплювати якнайбільшу кількість сфер та водночас предметною і детальною, апелювати до потреб та інтересів громадянина (зокрема, пріоритетними темами мають стати: успішні місцеві практики з впровадження європейських стандартів в усіх сферах життя українців, роз’яснення і аналіз проєвропейських реформ в Україні, історії успіху національного бізнесу, науки, культури, громадських ініціатив у Європі, доступність для українців європейської освіти, повсякденні суспільні практики у державах — членах ЄС та допомога держав — членів ЄС Україні у розв’язанні внутрішніх проблем і протидії зовнішній агресії);

ефективність та прозорість використання фінансових та людських ресурсів;

широкий діалог і дискусії з різними колами громадськості щодо актуальних питань державної політики у сфері європейської інтеграції;

взаємодія центральних і місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та основних суспільних медіаторних інститутів — громадських організації, експертного середовища, засобів масової інформації, працівників освітньої та наукової сфери, установ, діяльність яких пов’язана з інформуванням населення (бібліотеки, клуби, центри) та які здатні поширювати в суспільстві знання про європейську інтеграцію;

поглиблення співпраці з інституціями ЄС та держав — членів ЄС стосовно інформування населення про євроінтеграційні процеси.

Ефективна реалізація Стратегії потребує:

чіткої координації зусиль органів державної влади та представників громадянського суспільства у проведенні консультацій стосовно механізму реалізації Стратегії, формуванні комунікаційного порядку денного у сфері європейської інтеграції України та проведенні інформаційних заходів;

ефективної співпраці органів державної влади із засобами масової інформації як загальнодержавного, так і регіонального (місцевого) рівня, оскільки існує диференціація поглядів на питання європейської інтеграції України в різних регіонах держави;

створення каналів комунікації для поширення публічної інформації та інформування про процеси європейської інтеграції України;

залучення бізнесу та інституцій в регіонах (навчальних закладів, інформаційних центрів, бібліотек тощо) до поширення інформації з актуальних питань європейської інтеграції та результатів імплементації Угоди про асоціацію;

використання інструментів взаємодії України з ЄС та структурами держав — членів ЄС, включаючи донорські організації як суб’єктів реалізації Стратегії, для забезпечення ефективного інформування громадськості та створення необхідних комунікаційних інституційних систем і навичок;

фінансового забезпечення з державного та місцевих бюджетів, в тому числі за рахунок державних і бюджетних програм, замовником яких має виступати Кабінет Міністрів України, а також широкого залучення донорської допомоги та фінансових ресурсів бізнесу, міжнародних громадських організацій та громадських організацій в Україні тощо.

Досягнення цілей Стратегії передбачає:

проведення органами державної влади регулярних брифінгів, прес-конференцій для представників засобів масової інформації та громадських організацій на теми поступу в процесі європейської інтеграції України;

публікацію урядових звітів про успіхи та актуальні проблеми у проведенні проєвропейських реформ;

підготовку і публікацію інформаційних матеріалів та підготовку і проведення інформаційних кампаній для підвищення рівня поінформованості широких верств населення про європейські цінності та стандарти щодо верховенства права та поваги до прав людини і основоположних свобод, забезпечення гендерної рівності та подолання дискримінації в усіх її формах та проявах;

проведення за участю громадських о

рганізацій і бізнесових кіл публічних заходів для всіх цільових груп на тему європейської інтеграції;

проведення аудиту співпраці регіонів з ЄС, державами — членами ЄС та висвітлення результатів такої діяльності.

Джерела фінансування

Реалізація Стратегії здійснюватиметься за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених центральним органам виконавчої влади, іншим державним органам на відповідний рік, інших джерел, не заборонених законодавством.

Для реалізації Стратегії також можуть бути залучені фінансові можливості вітчизняних і міжнародних бізнесових організацій, фондів, громадських організацій тощо.

Контроль та моніторинг реалізації Стратегії

Контроль за виконанням Стратегії здійснює Кабінет Міністрів України.

З метою забезпечення контролю та координації роботи з реалізації Стратегії Кабінетом Міністрів України утворюється консультаційно-дорадчий орган — Координаційна рада з реалізації Стратегії, який очолює Віце-прем’єр-міністр України, до компетенції якого віднесено питання європейської інтеграції. Координаційна рада співпрацює з громадськими

організаціями і засобами масової інформації, які активно працюють над тематикою європейської інтеграції, дипломатичними представництвами ЄС і державами — членами ЄС, міжнародними організаціями та організаціями, що надають міжнародну технічну допомогу.

Моніторинг реалізації Стратегії здійснюють органи державної влади у тісній співпраці з представниками інститутів громадянського суспільства.

Формою контролю за ефективністю досягнення цілей Стратегії є проведення системних соціологічних досліджень, які мають відбуватися протягом усього часу реалізації Стратегії та виконуватися на єдиній методологічній основі.

На початку реалізації Стратегії має бути проведено засадниче соціологічне дослідження, а в подальшому загальнонаціональне дослідження має здійснюватися раз на рік.

Очікувані результати

Очікуваним результатом реалізації Стратегії є забезпечення свідомої підтримки широкими верствами населення України процесів європейської інтеграції як здійснення перетворень у державі, які орієнтовані на досягнення політичної стабільності, розвитку демократії, дотримання верховенства права, поваги до прав людини та основоположних свобод, гендерної рівності і недискримінації та впровадження в Україні соціальних стандартів держав — членів ЄС, а також підвищення рівня підтримки суспільством стратегічної мети України — вступу до ЄС.