Останні новини
16°C
×
Голуб Алла Володимирівна – фахівчиня, яка працює з усіма видами порушень мовленнєвої діяльності, терапевт мови та мовлення реабілітаційного відділення КНП «Ніжинська центральна міська лікарня ім. М. Галицького»
Сьогоднішня наша гостя – фахівчиня, яка працює з усіма видами порушень мовленнєвої діяльності. Її професія – допомогти іншим заговорити правильно, часто – просто заговорити, а іноді – навчити наново їсти, пити, жувати і ковтати.
Знайомтесь, #Обличчя_громади_Ніжина – терапевт мови та мовлення реабілітаційного відділення КНП «Ніжинська центральна міська лікарня ім. М. Галицького» Голуб
Алла Володимирівна.
«З дитинства я закохана у літературу, тому моя перша освіта – філологічний факультет НДПІ ім. М. Гоголя. Це яскравий і цікавий етап мого життя, де на чільному місці була книга. Логопедія ж у моє життя заходила поступово, і у підсумку я вступила до Національного педагогічного університету імені Драгоманова на дефектологічний факультет. Професійний шлях у цій сфері діяльності розпочався з посади логопеда у Ніжинському будинку-інтернаті, а невдовзі я перейшла на посаду логопеда дитячої поліклініки, де працювала понад 20 років. Хочу зазначити, що спектр мовленнєвих труднощів, із якими стикаються наші дітки, суттєвий: від простих порушень звуковимови, які на практиці зустрічаються усе рідше, до складних, які дуже часто обумовлені тонусними розладами артикуляційного апарату; збіднення словникового матеріалу, несформованість граматичних категорій мовлення, порушення його зв’язності, цілісності та послідовності; заїкування, інколи – відсутність мовлення через органічні та функціональні причини. Дуже часто на практиці спостерігаються складні комбіновані порушення, де мовленнєві вади поєднуються з розладами емоційно-вольової сфери дитини, інколи й інтелектуальної. Одним словом, логопед – це не звукопед. У нормі звуковимова дитини 4,5–5 років має бути сформованою. Якщо ж батьки помічають у своїх дітей відхилення від нормального мовленнєвого розвитку, то не варто зволікати з візитом до логопеда.
Ця складна і відповідальна робота мене дуже захопила. Я відчувала внутрішній потенціал, мала велике бажання систематизувати практичний досвід і поглиблювати знання, тому вступила до аспірантури, написала й захистила кандидатську дисертацію з логопедії.
Паралельно з основною роботою і написанням дисертації викладала у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя на факультеті психології та соціальної роботи. Робота зі студентами вимагала багато часу та зусиль, але спілкування з майбутніми фахівцями і результати їх навчання були варті того. На жаль, викладання довелось облишити, але щиро сподіваюся, що співпраця відновиться», – розповідає пані Алла.
До 2020 року такий напрям, як логопедія дорослих, у медичних закладах Ніжина був відсутній. Як же у дорослих з’явився логопед?
«Маємо завдячувати завідувачу неврологічного відділення Куціянову Андрію Михайловичу. Він років десять наполегливо просував ідею необхідності у їх відділенні посади логопеда для відновлення мовлення пацієнтів. Працюючи у цій сфері, він бачив значне зростання кількості пацієнтів, які потребують мовленнєвої корекції, тому прагнув збільшити можливості їх відновлення. І от у 2020 році лікарні вдалося відкрити у Ніжині інсультний пакет програми медичних гарантій, і мене запросили на посаду логопеда неврологічного відділення.
Я захопилася цією ділянкою роботи й отримувала гарні результати з ранньої реабілітації пацієнтів з органічними захворюваннями центральної нервової системи (інсульти, черепно-мозкові травми, пухлини головного мозку). Логопедична робота з дорослими кардинально відрізняється від логопедичної корекції мовлення дітей, у першу чергу методично. Це обумовлено різним етіопатогенезом мовленнєвих порушень у дітей та дорослих. Повинна сказати, що не лише практичний досвід, але і науковий допомагає надавати допомогу пацієнтам, сподіваюся, на належному рівні.
Приводом для радості був кожен звук, склад, кожне слово і нова позитивна емоція пацієнтів. Я займаюся й ранньою реабілітацією, коли пацієнт у палаті неврологічного відділення паралельно з медикаментозним лікуванням відновлює втрачені навички ковтати, жувати і розмовляти. Це важка робота і для мене, і для хворих, і для родичів хворого, які ним опікуються. Одні пацієнти мають бажання відновитися повністю, а інші вважають, що головне – ходити ногами і працювати руками, а м’язовий стан артикуляційного апарату, нечітка артикуляція, тембр голосу, його сила та мелодика вже не мають значення. Але, на щастя, таких дуже мало. Звичайно, є деякі мовленнєві вади, які можуть частково відновитися завдяки медикаментозному лікуванню, але основна маса пацієнтів із мовленнєвими порушеннями потребує допомоги логотерапевта. Щоб говорити і ковтати, ми залучаємо одні й ті самі м’язи гортані, артикуляційного апарата. Тому пацієнтам, які не можуть навіть ковтати, жувати й отримують харчування через зонд, допомога логопеда життєво необхідна. І якщо людина сама починає оволодівати втраченими фізіологічними навичками, це величезна допомога їй і значне полегшення для членів її родини, котрі за нею доглядають», – ділиться думками Алла Володимирівна.
20 квітня 2023 року у Ніжинській міській лікарні було відкрито реабілітаційне відділення, і пані Алла перейшла до нього на посаду терапевта мови та мовлення.
«У відділенні також працюють лікарі фізичної реабілітаційної медицини, реабілітологи (фізичні терапевти), фізіотерапевти, масажисти, інструктор із лікувальної фізкультури, психологи, ерготерапевт. Робота нашої мультидисциплінарної команди спрямована на відновлення якомога більшої кількості втрачених через хворобу функцій для покращення стану пацієнтів, також цим ми полегшуємо життя родичів хворого, які за ним доглядають і допомагають реабілітуватися.
Зараз моя робота полягає у наданні допомоги пацієнтам шляхом терапії мови та мовлення, адже в результаті органічних уражень головного мозку людина часто втрачає навички не лише усного, але й писемного мовлення. Заняття з терапевтом мови та мовлення входять до обов’язкової програми реабілітації постінсультних хворих.
Ніколи не можна попередньо спрогнозувати результати реабілітаційного процесу, поки не почнеш роботу з пацієнтом. Трапляється, що людина начебто безнадійна, але реабілітація дає гарні результати, а буває навпаки, що незначне порушення залишається з нею назавжди. На результати впливають як фактори нейрофізіологічного характеру, так й індивідуальні особливості пацієнта, а також його бажання працювати над поверненням втрачених функцій тіла та процесів психіки.
Багато років до цього я допомагала діткам, узагальнювала результати роботи з ними, а зараз для мене відкрився новий напрям і наукових пошуків – логопедична допомога дорослим при складних органічних ураженнях ЦНС. Це в основному люди після інсультів, після операцій із видалення пухлин головного мозку, з 2022 року логотерапевтичну допомогу надаю військовослужбовцям ЗСУ з черепно-мозковими травмами в результаті мінно-вибухового ураження, інсультами (в основному, як наслідки тяжких контузій та психотравм), заїкуванням.
Маючи великий досвід роботи у галузі логопедії, можу констатувати, що ми захопилися методиками і втратили медичний аспект, який передбачає міждисциплінарний підхід до вирішення логопедичних проблем. На щастя, спостерігаємо тенденцію до відродження комплексного підходу до вирішення питань порушень мовлення як у дітей, так і у дорослих. Заклади освіти готують в основному дитячих логопедів, а логопедія дорослих, на жаль, залишається осторонь. Цей напрям потребує, на мою думку, подальшого вивчення та уточнення», – висловлює своє бачення ситуації наша співрозмовниця.
Ми поцікавилися тим, чи забезпечене відділення, зокрема й пані Алла, обладнанням, необхідним для роботи.
«Ми поступово розвиваємося, нещодавно отримали нове обладнання і очікуємо на нові надходження. Що ж стосується мене, то я використовую спеціальні логопедичні зонди, зубну щітку, шпатель. Добре було б мати набір для відновлення мовленнєвих навичок після інсульту – набір інструментів для тренування щелепних м’язів і язика. Йдеться про роторозширювач, тренажер для губ та щелепних м’язів, присоску для язика, паличку для прикусування (для поліпшення жувальних функцій), силіконову масажну щіточку, дихальну трубочку (для тренування легенів). Часто мої пацієнти не можуть навіть відкрити рота, а мені необхідно робити масаж м’язів щік, губ, язика (певні маніпуляції у ротовій порожнині) – логопедичний масаж. Без роботи руками у звичайних одноразових гумових рукавичках не обійтися, тому руки – мій основний робочий інструмент», – розповідає пані Алла.
Який досвід отримала наша співрозмовниця від спілкування зі своїми пацієнтами?
«В основному це категорія людей похилого віку, однак повинна зазначити, що інсульт, на жаль, «помолодшав». Якщо нам пощастить, то й ми станемо 80–90-літніми дідусями і бабусями. Зазначу, що робота з такою віковою категорією наштовхує на певні філософські думки. Я дуже часто спостерігаю ситуації, коли пацієнти у віці 90+ мріють вийти на вулицю, милуватися сонечком і ходити по зеленій траві. Вони сильні духом і завзяті. Але трапляється й протилежне: дехто вже у 50 вважає себе старою людиною і навіть не намагається докладати якихось зусиль для відновлення. Спільне завдання лікарів і рідних – стимулювати хворих до відновлення і допомагати на цьому складному шляху. Але є одне загальне, що об’єднує наших пацієнтів, – усі хочуть жити», – відповідає наша співрозмовниця.
Сфера роботи нашої сьогоднішньої героїні – складна і фізично, і психологічно. Що допомагає їй підтримувати душевний баланс і продовжувати допомагати тим, хто цього потребує?
«Із 24 років я захоплююся йогою (сахаджа йогою). Духовна практика та сахадж-медитація допомагають спокійно, виважено і з любов’ю ставитися загалом до життя і усіх його складових. Навіть у своїй науковій роботі я прописувала такий загальнообов’язковий (базовий) інноваційний етап роботи з дітьми при дизартріях, як застосування методів енерго-вібраційної (біоенергетичної) практики сахаджа йоги. Медитація – стан внутрішньої тиші. Створення внутрішнього енергетичного балансу (рівноваги), регуляція психо-емоційного стану є духовними засадами мовлення дітей. Сахадж-медитація заспокоює діток (і дорослих теж), розслабляє їх нервову систему, покращує психічні процеси і сприяє кращому результату у роботі з корекції порушень мовлення.
Йога допомагає пробуджувати внутрішню енергію і духовні сили, пов’язує цю нашу енергію з Божественною (Всесвітом). А енергія Бога – це Любов. Отож, у житті мене підтримує і спрямовує Любов… Маю чисте бажання, щоб вона була мірилом усіх моїх думок і вчинків», – так відповіла пані Алла.
До нашої бесіди доєдналася завідувачка реабілітаційного відділення Юрченко Тетяна Миколаївна: «До нас може звернутися кожен, хто за медичними показниками потребує реабілітації. Для цього потрібно у свого сімейного лікаря здати стандартний перелік аналізів, а потім із результатами і направленням сімейного лікаря на консультацію прийти у наше відділення. Після цього лікар фізичної реабілітаційної медицини спілкується з пацієнтом, оглядає його та ухвалює рішення про госпіталізацію. У нас працює висококваліфікована команда спеціалістів, пацієнти приїжджають з усієї Чернігівської області. Наше завдання – допомогти людям відновити втрачені функції, а спільні зусилля талановитих лікарів і мотивованих пацієнтів дають позитивні результати».
23.11.2023