Правові форми взаємодії органів державної влади й місцевого самоврядування зі сторонами соціально-трудових відносин у процесі вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)

Ефективність і своєчасність врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів) на відповідній території залежить, зокрема, від плідної співпраці та взаємодії органів державної влади і місцевого самоврядування зі сторонами соціально-трудових відносин.

Практичний досвід свідчить, що без сприяння держави, в особі її органів, а також органів місцевого самоврядування вирішити колективний трудовий спір сторонам соціально-трудових відносин дуже важко, а іноді взагалі неможливо.

Тому в ході вирішення розбіжностей досить важливо визначити коло зацікавлених у їх врегулюванні суб'єктів влади та встановити взаємовідносини цих суб'єктів із конфліктуючими сторонами.

Правові форми взаємодії органів державної влади й місцевого самоврядування зі сторонами соціально-трудових відносин у процесі вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) — це визначені нормативно-правовими актами способи організації та здійснення узгоджених дій між органами державної влади й місцевого самоврядування та сторонами соціально-трудових відносин під час вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).

До складу суб'єктів, які тією чи іншою мірою співпрацюють зі сторонами соціально-трудових відносин, входять:

- Національна служба посередництва і примирення;

- центральні органи виконавчої влади;

- місцеві органи виконавчої влади;

- органи місцевого самоврядування.

Залежно від складу суб'єктів взаємодії можна виділити:

а) правові форми взаємодії Національної служби посередництва і примирення зі сторонами соціально-трудових відносин у процесі вирішення колективних трудових спорів (конфліктів);

б) правові форми взаємодії центральних органів виконавчої влади зі сторонами соціально-трудових відносин у процесі вирішення колективних трудових спорів (конфліктів);

в) правові форми взаємодії місцевих органів виконавчої влади і місцевого самоврядування зі сторонами соціально-трудових відносин в процесі вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).

Щодо правових форм взаємодії Національної служби посередництва і примирення зі сторонами соціально-трудових відносин, то вони закріплюються, насамперед, у статті 16 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», Положенні про Національну службу посередництва і примирення та в нормативно-правових актах, що затверджуються НСПП.

Так, Національна служба посередництва і примирення взаємодіє зі сторонами соціально-трудових відносин у правових формах, які можна умовно поділити на дві групи.

Перша група правових форм взаємодії пов'язана з ініціативою (у вигляді прохання або звернення) сторін конфлікту щодо вчинення Національною службою посередництва і примирення певних дій.

Друга група правових форм взаємодії передбачає вчинення Національною службою посередництва і примирення певних дій, що впливають на подальшу поведінку сторін соціально-трудових відносин та відбуваються як на прохання сторін соціально-трудових відносин, так і за власною ініціативою.

З огляду на це, до першої групи правових форм взаємодії НСПП зі сторонами соціально-трудових відносин слід віднести:

- сприяння утворенню примирних органів; пропонування кандидатур незалежних посередників, членів трудового арбітражу;

- координування роботи трудового арбітражу;

- направлення своїх спеціалістів, експертів для участі у роботі примирних органів;

залучення народних депутатів України, представників державної влади, органів місцевого самоврядування до участі в примирних процедурах із вирішення колективного трудового спору (конфлікту);

- здійснення моніторингу стану виконання рішень примирних органів;

- розгляд матеріалів колективного трудового спору (конфлікту), після додержання передбаченої Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» примирної процедури.

До другої групи правових форм взаємодії Національної служби посередництва і примирення зі сторонами соціально-трудових відносин слід віднести:

1) консультування сторін соціально-трудових відносин. Консультації, які надаються НСПП сторонам соціально-трудових, поділяються:

- залежно від їх форми: на усні та письмові;

- в залежності від їх змісту:

- на консультації з питань компетенції органів стосовно задоволення вимог, які є предметом колективного трудового спору (конфлікту) чи виконання яких сприятиме його вирішенню;

- на консультації з питань застосування нормативно-правових актів для вирішення колективного трудового спору;

2) координування вирішення сторонами соціально-трудових відносин питань щодо організаційного, матеріально-технічного і фінансового забезпечення роботи незалежних посередників, членів примирних комісій і трудового арбітражу. Як засвідчує досвід, відділення НСПП завжди координують дії сторін соціально-трудових відносин у вирішенні питань щодо:

- організації роботи примирних органів;

- оплати праці незалежному посереднику, членам примирних органів; відшкодування і пов'язаних з їх участю у примирних процедурах;

забезпечення примирних органів, незалежного посередника обладнаними приміщеннями, оргтехнікою, засобами зв'язку тощо;

3) перевірка в разі необхідності повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту);

4) вивчення стану додержання законодавства про колективні трудові спори (конфлікти).

До правових форм взаємодії центральних органів виконавчої влади зі сторонами соціально-трудових відносин у процесі вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) належать:

- участь представників центральних органів виконавчої влади у разі потреби в роботі примирної комісії;

- участь представників центральних органів виконавчої влади за вибором сторін соціально-трудових відносин у складі трудового арбітражу;

інформування сторін соціально-трудових відносин про прийняте рішення за результатами розгляду рекомендацій НСПП, якщо у вимогах найманих працівників, профспілки в колективному трудовому спорі (конфлікті). містяться питання, вирішення яких відповідно до законодавства віднесено до компетенції центральних органів виконавчої влади.

Взаємодія місцевих органів виконавчої та органів місцевого самоврядування зі сторонами соціально-трудових відносин у процесі вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) носить правовий характер і ґрунтується на положеннях законів України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та нормативно-правових актах, що затверджуються НСПП.

Статтею 24 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що місцеві державні адміністрації беруть участь у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів). Згідно зі статтею 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить (делеговані повноваження) участь у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) на підприємствах, установах та організаціях, розташованих на відповідній території.

Проаналізувавши діюче законодавство, можна зробити висновок, що взаємодія місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування зі сторонами соціально-трудових відносин проявляється у таких правових формах, як:

- отримання письмової інформації від органу, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) на підприємстві, в установі і організації, що знаходяться на відповідній території;

- участь представників місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в разі потреби в роботі примирної комісії;

- участь представників місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за вибором сторін соціально-трудових відносин у складі трудового арбітражу;

- сприяння виконанню власником або уповноваженим ним органом (представником) рішень примирних органів;

- інформування сторін соціально-трудових відносин про прийняте рішення за результатами розгляду рекомендацій НСПП, якщо у вимогах найманих працівників, профспілки в колективному трудовому спорі (конфлікті) містяться питання, вирішення яких відповідно до законодавства віднесено до компетенції місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування;

- одержання від органу (особи), який очолює страйк, повідомлення про запланований масовий захід (збори, мітинги, пікети) у разі проведення їх за межами підприємства;

- вжиття необхідних заходів щодо забезпечення під час страйку життєздатності підприємства, збереження майна, додержання законності та громадського порядку, недопущення загрози життю і здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу.

Становлення налагоджених взаємовідносин між органами державної влади і місцевого самоврядування, з одного боку, та роботодавцями і найманими працівниками, з іншого, — є успішним кроком у сприянні розв'язанню розбіжностей та розвитку соціального діалогу.

Із року в рік взаємодія органів державної влади, органів місцевого самоврядування із сторонами соціально-трудових відносин набуває все більшого значення, адже в результаті конструктивної співпраці стає можливим своєчасне врегулювання колективних трудових спорів.

Національна служба посередництва і примирення

відділення в Чернігівській області