Завжди ставлю себе на місце відвідувача: Ірина Олійник – начальник відділу земельних відносин управління комунального майна і земельних відносин Ніжинської міської ради

Земельні питання – це тема, актуальна у всі часи. Наша сьогоднішня гостя є керівником відділу, який займається цією важливою і складною ділянкою роботи. До них звертаються за порадою, від них чекають чітких відповідей та кваліфікованої допомоги.  

Сьогодні до нашої рубрики #Обличчя_громади_Ніжина завітала Ірина Олійник – начальник відділу земельних відносин управління комунального майна і земельних відносин Ніжинської міської ради.

Відлік моєї роботи у відділі земельних відносин розпочався 1 жовтня 2017 року. Цьому передували конкурсний відбір серед кількох претендентів, тестування та екзамени.

Досить давно, задовго до моєї роботи в управлінні, мені теж довелося оформлювати документи у сфері землевпорядкування. Досі пам’ятаю цей тривалий бюрократичний процес, на який було витрачено багато часу, зусиль і нервів. Саме тому з перших днів роботи в цій установі намагаюся у межах своїх можливостей якомога більше спростити відвідувачам шлях до вирішення їх питання, адже згадую себе на місці цих людей, котрі не знають, у які двері стукати, куди йти і що робити. Наші фахівці розуміють, що переважна більшість відвідувачів не має достатніх юридичних знань. Тому ми повинні надати і пояснити їм алгоритм дій, щоб у підсумку вони отримали позитивний результат, адже це потрібно і їм, і нам. Хоча зазначу, що ми не можемо вирішити всі питання, з якими до нас звертаються, адже деякі з них знаходяться поза межами нашої компетентності. 

Які основні функції виконує очолюваний Вами відділ?   

Уся земля в межах Ніжинської територіальної громади, яка не перебуває у приватній та державній власності, є комунальною. І наш відділ займається земельними ділянками саме комунальної форми власності. Державна власність – це земля під держаними установами і заводами, військовими об’єктами тощо; приватна – усе, що приватизоване у межах норм приватизації та набуте іншим шляхом відповідно до закону. Ми не займаємося приватними і державними землями.

Наша робота – це своєрідна інвентаризація. Спеціалісти нашого відділу перевіряють усі подані нам у роботу документи, чи відповідають вони чинному законодавству. Коли людина приходить із питанням щодо приватизації земельної ділянки, нам потрібно виявити всі ланцюжки і ланки у процесі  такого оформлення  з дотриманням усіх норм і правил відповідно до закону. Для їх підтвердження або спростування ми використовуємо архівні дані ухвалених рішень міської ради, звіряємо з  планом зонування території міста, Генеральним планом Ніжина.   

Ми працюємо згідно норм законодавства, і будь-яке погодження чи документи, які потрібно оформити, – це не наша забаганка, а вимоги чинного законодавства. Є певні етапи роботи, які мають бути підкріплені чітко визначеними документами відповідно до затвердженої процедури. Зазначу: будь-які неузгодженості й неточності у технічній документації рано чи пізно виявляться, тому пояснюємо нашим відвідувачам, що потрібно відразу ж усе зробити правильно, аби пізніше повторно не завдавати собі клопоту.

На підставі прийнятих і опрацьованих нами документів від громадян, юридичних осіб ми готуємо проєкти рішень які розглядаються на профільних комісіях з метою подальшого внесення на розгляд чергової сесії міської ради. Саме тому ми не маємо права на помилку, вона буде занадто дорого вартувати багатьом людям і призведе до юридичних проблем.  

Здійснюємо поступовий процес інвентаризації землі нашої громади з метою наведення порядку в цій сфері. Це великий обсяг роботи, завдяки якому ми поступово формуємо свої бази з архівних і нових матеріалів. Активно співпрацюємо з Держгеокадастром, де зберігається величезний масив потрібних нам даних.

Важлива ділянка нашої роботи – допомога наповненню міського бюджету, значну частину якого, крім ПДФО, становить плата за землю. Слідкуємо за договорами оренди, дотриманням термінів сплати за землю. З боржниками, які мають значну суму заборгованості з плати за землю, домовляємося про реструктуризацію боргу, робимо все, аби збільшити надходження до бюджету Ніжина. 

Беремо участь у тренінгах, семінарах, онлайн-майданчиках, на яких дають інформацію щодо змін у нашій галузі, спілкуємося з колегами з інших громад. Намагаємося тримати марку лідера у районі, залучати нові програми й освоювати їх, отримувати доступ до потрібних програм, адже це скорочує час надання послуг громадянам і дає більше можливостей отримати потрібну інформацію для роботи без посередників.

Значна кількість Ваших відвідувачів приходить із проблемами, зауваженнями і претензіями. Як працівники відділу вибудовують комунікацію з ними?  

До роботи у відділі земельних відносин 11 років працювала в «Укрсиббанку». Основним елементом роботи у банківській сфері є контакт із людьми, тому нас професійно навчали спілкуванню з клієнтами. Завдяки цьому я маю досить непогані комунікаційні навички. Звичайно ж, трапляється усяке: відвідувачі і кричать, і лаються, і жбурляють папери, і вимагають зробити неможливе. Ми ж намагаємося максимально стримуватися, тому що крик на крик нічого не дасть, і доносимо до відвідувача думку, що потрібно не лаятися, а розбиратися в кожній конкретній  ситуації. 

На жаль, деякі відвідувачі вважають, що ми спеціально вигадуємо для них перешкоди в оформленні документів. Вони не хочуть зрозуміти, що порядок нашої роботи покроково прописаний у законодавчих актах, що є певна процедура оформлення тих чи інших юридичних процесів, у якій ми маємо чітко окреслені повноваження і не можемо нічого змінити.

Які складні чи нестандартні ситуації з Вашої роботи запам’яталися Вам найбільше?

Пам’ятаю дідуся, який мешкав по вул. Вокзальна. Він до нас приходив декілька разів із проханням оформити документи на його земельну ділянку. Ми нічим не могли допомогти, оскільки не було погодження меж суміжного землекористувача Укрзалізниці, земля якої є державною власністю.

Укрзалізниця – це велике розгалужене підприємство, від якого важко отримати відповідь про погодження меж із приватною ділянкою у якомусь там невеликому місті. Він неодноразово їздив до Києва у центральний офіс, але безрезультатно. Тож повернувся до нас, від відчаю здійняв крик, ми багато чого неприємного вислухали. Мені стало його шкода, і я сказала: «Я Вам допоможу, як би це не було складно». Більше трьох місяців листувалася з Укрзалізницею, поки знайшла потрібні документи. Фахівець Укрзалізниці вислав мені всю необхідну інформацію з державних актів, яка підтверджувала відсутність порушень з боку власника земельної ділянки. У підсумку ми змогли оформити дідусеві документацію на земельну ділянку. Йому на той час було майже 80 років, і він нам сказав: «Я думав, що вже й помру, так і не оформивши документи». Але це одиничний випадок, ми просто фізично не маємо часу і можливостей займатися такими проблемами кожного відвідувача. Якщо є можливість допомогти у вирішенні якихось питань у межах міста –  допоможемо, але ж усі питання поза цим має вирішувати кожна конкретна людина.

Як воєнний стан вплинув на роботу Вашої сфери діяльності?

Глобальних законодавчих змін немає, в основному ті, що впроваджені на період дії воєнного стану. Зокрема, законодавчо заборонено формувати нові земельні ділянки під забудову, відповідно й виготовляти проєкти землеустрою і передавати землю у приватну власність. Тобто якщо хтось хоче взяти вільну земельну ділянку під забудову, то це заборонено. Єдине, що можна робити громадянам, – встановлювати межі земельних ділянок під будинками, на які вже оформлене право власності на їх нерухоме майно, і передавати такі земельні ділянки  у приватну власність.   Також законодавець не заборонив формувати земельні ділянки  з метою продажу права на земельних аукціонах (як інвестиційно привабливі землі) та встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) власникам сертифіката на право на земельну частку (пай).   

На сьогодні маємо нові сформовані межі нашого міста, і ми аналізуємо та ведемо обговорення щодо використання вільних ділянок для розроблення розрахункових схем (житлових масивів) для подальшого їх надання громадянам, які мають на це першочергове право (здебільшого це для  наших воїнів), щоб на той момент, коли воєнний стан буде скасовано чи внесення зміни в законодавство, вони вже були підготовлені для подальшої роботи.

На початку війни доступ до Держгеокадастру та багатьох баз даних був заблокований. Наразі для фахівців Держгеокадарстру – реєстраторів земельних ділянок,  він уже відкритий. Тому проводиться реєстрація земельних ділянок, але у межах законодавства. Також формуємо земельні ділянки комерційного призначення. Їх міська рада виставляє як привабливі на електронний аукціон. Це позитив для розвитку міста, адже сприяє залученню інвесторів до Ніжина.

Ви зазначили, що межі Ніжина розширилися. Можете більш детально розповісти про це? 

Останній раз межі Ніжина затверджувалися у середині ХХ століття. Відтоді, зрозуміло, відбулося багато змін, через що й виникла потреба оновити їх. Із 2008 до 2020 року відбувався процес численних експертиз, розглядів і погоджень, відповідні служби нашого міста виготовили усю землевпорядну документацію. Підсумком цієї роботи стала Постанова Верховної Ради від 16 грудня 2020 року № 1112-IX «Про зміну і встановлення меж міста Ніжина Ніжинського району Чернігівської області».

Процитуємо один із пунктів цієї Постанови:

«Змінити межі міста Ніжина Ніжинського району Чернігівської області, збільшивши територію міста на 725,1245 гектара земель Ніжинської міської ради, водночас вилучивши 4,7421 гектара земель, що знаходяться у межах міста Ніжина, передавши їх Вертіївській сільській раді Ніжинського району, та затвердити територію міста Ніжина загальною площею 5025,3824 гектара».

Як це потрібно розуміти? Відповідно  до ухвалених рішень Вертіївської, Григоро-Іванівської сільських рад про передачу частини їх земель, які знаходяться поряд із межею міста Ніжина до території міста з метою задоволення  потреб мешканців, які проживають фактично в місті, а юридично в селі, даною постановою Верховної Ради України і були встановлені нові межі м. Ніжина.   

Цей процес завершився лише у вересні 2021 року, адже всі ці нові межі потрібно було внести до Держгеокадастру, як кажуть, «усадити на карту», щоб ділянки не наклалися одна на одну і не виникли неточності.

Дуже близька і болюча для частини власників приватних будинків тема – суперечки із сусідами за межі. Як вирішується це питання?

У земельних спорах ми намагаємося максимально примирити сторони конфлікту і пояснити, які є основні шляхи вирішення їх проблеми. Для цього створена земельна комісія із вирішення земельних спорів. До її складу входять представники чотирьох відділів: юридичного, з благоустрою, архітектури та земельних відносин. На місці може виникнути потреба консультації фахівців різних напрямів, тому логічно їм відразу ж приїхати, побачити ситуацію на власні очі та зробити висновки. Ми просимо людей, які викликають комісію, попередньо надати повну інформацію стосовно хоч б їхньої земельної ділянки, а також контакти сусідів, щоб ми могли з ними узгодити дату і час виїзду. Для отримання об’єктивної інформації нам потрібно поспілкуватися з обома користувачами або власниками земельних ділянок. Десь 30 % конфліктів вирішуються на місці, коли ми пояснюємо людям законність чи незаконність їх дій і даємо рекомендації з вирішення проблем відповідно до норм чинного законодавства. Найскладніше вирішувати ці конфлікти з людьми похилого віку, котрі мають певну усталену думку і не дуже хочуть прислухатися до наших пояснень цієї ситуації з правового аспекту.

Більшість таких людей не мають базових юридичних знань. Вони вважають, що комісія з міськвиконкому повинна все вирішити і змусити сусіда перенести паркан, зрубати дерево на межі тощо. Але ж у нас немає повноважень примусити когось щось зробити, ми можемо пояснити сторонам конфлікту правильність або неправильність їх дій з юридичної точки зору та скоригувати їх подальші дії. Наївно думати, що ми за пів години вирішимо суперечку, яка триває роками. Якщо мирно вирішити конфлікт не вдається, власники або землекористувачі можуть звернутися до суду.

Варто знати, що ці рішення виїзної комісії затверджуються на засіданнях виконавчого комітету міської ради і в подальшому надсилаються сторонам спору. Дане рішення  може бути використане при подачі позову до суду стороною спору в разі такої необхідності  для підтвердження того, що позивач хотів вирішити конфлікт мирним шляхом, це не вдалося, і він отримав пораду звернутися до суду.

Чи відбуваються зміни у пріоритетності питань, з якими звертаються до Вашого відділу жителі Ніжина?

Так, зміни є. На сьогодні люди активно почали оформлювати право власності на паї. Стаття 13 Закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначає:  якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

Тому жителі нашої громади намагаються не пропустити цей термін для оформлення документів.