Останні новини
24°C
×
Що Ви знаєте про Ніжинську СЮТ? Сьогодні ми ознайомимо вас із роботою цього позашкільного закладу, який розпочав свою діяльність ще до Другої світової війни
Багато гуртків різноманітного спрямування, які допомагають дітям реалізувати свій потенціал, творчі викладачі , орієнтовані на розвиток особистості й потенціалу вихованців, просторе приміщення, у якому кожен відчуває себе комфортно, – все це про Станцію юних техніків.
Що Ви знаєте про Ніжинську СЮТ? Сьогодні ми ознайомимо вас із роботою цього позашкільного закладу, який розпочав свою діяльність ще до Другої світової війни. Про цікаві сторінки його історії та сучасні реалії в рубриці #Обличчя_громади_Ніжина розповість Валерій Щекотіхін, директор Станції юних техніків.
Давайте почнемо з коротенького екскурсу в історію очолюваного Вами закладу.
Історія СЮТ розпочалася до Другої світової війни, потім на період воєнних дій була призупинена, а у 1945 році робота закладу була відновлена. Архів довоєнного періоду не зберігся, але маємо документи з 1945 року, у яких ідеться про роботу Дитячої технічної станції з такими гуртками: музичний, авіамодельний, юних фізиків і юних натуралістів тощо.
Цей заклад за період своєї роботи часто змінював місце розташування: 1945 рік – вул. Воздвиженська, після цього її перенесли на вул. Овдіївську, звідти – у необлаштоване приміщення на території ЗОШ № 15, потім – на вул. Братів Зосим. Рік тому ми переїхали у приміщення колишньої школи №12 по вул. Івана Франка. Чомусь серед ніжинців існує думка, що ми знаходимося дуже далеко від центру і ходити до нас дітям буде проблемно. Ми запрошуємо вас у гості, прийдіть хоч один раз – і ви побачите, що це зовсім не так. Також зазначу, що сьогоднішня будівля СЮТ набагато більша за попередню, а приміщення теплі, світлі й затишні.
До початку повномасштабного вторгнення наші гуртки паралельно працювали у школах, це було дуже зручно батькам і дітям. Сучасні реалії поки що не дають можливості відновити цю практику.
Знаю, що Ви маєте тривалий стаж роботи у СЮТ, зокрема й на посаді керівника.
Так, після закінчення у 1989 році фізико-математичного факультету НДПІ ім. М. Гоголя відразу ж став працювати на СЮТ керівником гуртка початкового технічного моделювання, потім – радіоконструкторського гуртка, а з 2003 року очолюю цей заклад. Початок 2000-х років був важким в усіх сферах життя, не вистачало коштів навіть на освіту, а про фінансування позашкілля навіть не йшлося. Тому, обійнявши цю посаду, визначив для себе кілька пріоритетних напрямів діяльності. По-перше, я прагнув утримати наявний педагогічний колектив і доповнити його новими яскравими особистостями. Наші керівники гуртків – творчі й ініціативні, вони знають, що робити, тому моє головне завдання – не заважати їм. Я бережу і ціную наш колектив, де кожен є майстром своєї справи, талановитим педагогом і гарною людиною. По-друге, працюю над зміцненням матеріальної бази нашого закладу, завдяки підтримці міста нам це вдається. По-третє, постійно розширюємо мережу і змістову наповненість гуртків, адже прагнемо давати нашим вихованцям цікаві й потрібні знання та вміння.
На сьогодні СЮТ відвідують 707 дітей. Вік вихованців – від 5 до 21 року, навчання у нас безкоштовне, випускники отримують свідоцтво, і у деяких навчальних закладах творчого спрямування воно дає пільги при вступі.
В очолюваному Вами закладі велика кількість гуртків різноманітного спрямування. Хотілося б ознайомити наших читачів з їх діяльністю, щоб вони разом зі своїми дітьми зробили вибір і завітали до вас.
Давайте почну з гуртка картингу, який нам просто пощастило відновити. Після смерті досвідченого керівника гуртка картингу Опанасенка Віктора Івановича ми тривалий час не могли знайти заміну. Потрібен був фахівець, який був би висококваліфікованим автомеханіком і водночас мав бажання присвятити себе роботі з дітьми, а ще паралельно треба вести паперову роботу... Я обходив автомайстерні й автомагазини, передавав цю інформацію через знайомих на СТО, адже шукати його потрібно було в цій спільноті мотоциклістів та автомобілістів. І це просто диво, що ми знайшли молодого хлопчину, який відродив цей гурток. Дмитро Кохановський захоплюється технікою, має досвід роботи з машинами і бажання працювати з дітьми. Коли він почав працювати, трохи ознайомився зі своєю роботою, то сказав: «Я мріяв про таке».
Буквально перед повномасштабним вторгненням росіян ми виграли грант і втілили проєкт громадського бюджету (400 тис. грн) на облаштування траси для картингу на території ЗОШ № 15. У шкільному підвалі з самого моменту відкриття школи знаходиться база для занять картингістів. Там встановлено багато станків та іншого обладнання, призначеного для обслуговування і ремонту картів. У цьому районі живе багато дітей, тепер вони там збираються, і ми задоволені, що хлопці не марнують свій час хтозна-де, а займаються у цьому гуртку або приходять подивитися на заняття, поспілкуватися і знайти однодумців. Навіть дівчата підтягнулися за хлопцями і почали займатися картингом.
Хочу наголосити, що картингісти отримують гарну технічну підготовку, адже вчаться самостійно ремонтувати ці транспортні засоби. Картинг – це не просто їзда на машині, це повноцінне поєднання роботи водія і механіка, який займається її обслуговуванням. У країні бракує інженерів і технічних спеціалістів, а гуртки такого спрямування сприяють підготовці потрібних кадрів – виховують хлопців із золотими руками і сильним характером.
Зранку в СЮТ відбуваються заняття з дошкільнятами. Згадую, який у нас тут був аншлаг минулого року, коли садочки не працювали! Батьки хотіли зайняти чимось дітей, які потребували спілкування з однолітками. Нам доводилося проводити зранку три хвилі гуртка, який став своєрідною заміною садочка і задовольняв потреби малюків у спілкуванні і творчих заняттях.
Фотогурток більше приваблює старшокласників і ліцеїстів. Його веде досвідчений фотограф, член Національної спілки фотохудожників України. Він навчає своїх вихованців усіх таємниць вдалого кадру: постановка кадру, правильний ракурс, фон, освітлення, значення і вибір кольорової палітри, мікро- і макрозйомка, цифрова обробка фотографій тощо.
Керівниця гуртка «Паперопластика» навчає дітей конструювати об’ємні, напівоб’ємні або пласкі вироби з паперу шляхом його скручування, згинання, вирізування, складання, склеювання, гофрування тощо. Ці заняття розвивають фантазію, творчі здібності, терпіння й акуратність. У підсумку змоделювати можна будь-що: паперові скульптури, квіти, фрукти, опудала птахів та інші поробки.
Вихованці гуртка «Екоательє» для своїх робіт використовують усе розмаїття природних матеріалів. Багато діток відвідують гурток «Виготовлення сувенірів», де своїми руками роблять приємні сюрпризи для рідних і друзів: картини, колажі, різноманітні композиції та аплікації тощо.
На заняттях гуртка «Журавлик» вихованці вивчають мистецтво оригамі. Вони можуть подарувати друге життя аркушу паперу і створити неповторні речі, виявляючи при цьому творчі здібності, фантазію, розвиваючи дрібну моторику рук і посидючість.
Гурток «ТехноСіті» розкриває творчий потенціал і можливості дітей, адже вони займаються моделюванням з різноманітних матеріалів, яке обмежується лише їхньою фантазією.
Вихованці гуртка LEGO і робототехніки ознайомлюються з основами технічного конструювання та моделювання роботів, програмують їх і створюють власні проєкти. Коли у них усе все вдається, вони від радості й емоцій навіть танцюють і співають. Протягом першого року навчання діти мають більше ознайомлювальних теоретичних занять, потім починається практична реалізація проєктів різного рівня складності.
Технічне оснащення для STEM-класу було закуплене 2021 року в межах проєкту громадського бюджету, який нам також вдалося реалізувати. Обладнання розраховане на різні вікові категорії і
різний рівень підготовки.
Приваблює дітей і гурток «Народні ремесла». Його керівниця Старостенко Світлана, народна майстриня міста Ніжин, приєдналася до нашої розмови і розповіла про заняття з вихованцями.
Наш народ талановитий і багатий на різноманітні ремесла. Я намагаюся їх осучаснити, взяти з них усе найкраще і ознайомити з цим безцінним спадком своїх вихованців. Наприклад, вивчаючи лозоплетіння, ми створюємо сучасні цікаві речі, які можна використати в інтер’єрі власної оселі або ж подарувати. Ознайомившись із петриківським і самчиківським розписами, власноруч прикрашаємо ними одяг, який потім носимо самі або також даруємо дорогим нам людям. Вивчаємо гончарство, але у вигляді художнього ліплення; лялькарство від мотанки до в’язаних виробів і ляльки для лялькового театру; ручне ткацтво гобелена; валяння із шерсті і багато чого іншого. Робимо сувенірну продукцію й різноманітні обереги, для оформлення яких використовуємо уже зроблені нами вироби.
Прагну, щоб діти бачили і знали минувшину, але водночас уміли її осучаснити і зробити частиною свого життя. Я завжди наводжу як приклад себе, адже так само усі ці навики отримала на гуртках і потім уже їх поглиблювала та вдосконалювала. Пояснюю діткам, що зараз hand made дуже затребуваний. І якщо далі розвиватися у напрямі підвищення своєї кваліфікації, то це може стати хобі, яке приноситиме, крім естетичного задоволення, ще й фінансові надходження.
Гуртки авіамоделювання й ракетомоделювання мають тривалу історію і перемоги своїх вихованців на усіх рівнях змагань аж до чемпіонатів світу. Завдяки чому в Ніжині утримується і на такий високий рівень піднялася ця галузь?
Нашому місту пощастило, що у нас є такі ентузіасти – керівники цих гуртків. Вони фанати своєї справи і живуть цим, а ми бачимо чудові результати їх роботи і підтримуємо їх у всьому.
Керівники гуртків авіа- і ракетомоделювання – знані й авторитетні фахівці у своїй галузі, учасники збірних команд України, переможці численних змагань, судді чемпіонатів Європи і тренери збірної України з цих видів спорту.
Про гуртки ракетомоделювання й авіамоделювання розмовляємо з Приданніковим Денисом Борисовичем, одним із керівників гуртка ракетомоделювання.
Наші вихованці – чемпіони світу, основа юнацької і дорослої збірних України з ракетомодельного спорту. Багато наших випускників зараз займаються ним професійно, досі приїжджають до нас і роблять тут свої моделі для змагань. А паралельно вони допомагають і навчають наших сьогоднішніх вихованців, і ця співпраця є своєрідною базою підготовки й обміну досвідом. До того ж наша молодь завдяки цій комунікації бачить, що цей гурток у рідному Ніжині може бути стартом на шляху до чемпіонату світу. Це спілкування – дуже гарний стимул і яскравий приклад того, як завдяки праці й наполегливості можна досягти мрій і вершин майстерності. Особисто я почав займатися у цьому гуртку з 6-го класу, і ракетомоделювання стало справою мого життя.
На жаль, повномасштабне вторгнення негативно вплинуло на поширеність цього виду спорту. До 2022 року мінімум команди мінімум з 10 областей з’їжджалися на всеукраїнські змагання у Дніпрі – космічній столиці нашої держави. Зараз таких осередків залишилося небагато: Ніжин, Шостка Дніпро, деякі міста на Заході України.
Нами опікується і надає потужну підтримку Федерація ракетомодельного спорту України. Деякі вихованці Ніжинської СЮТ навчаються в авіаційних вишах, адже наші гуртки дають гарну технічну підготовку, і випускники, обираючи майбутню професію, хочуть своїми знаннями сприяти розвитку держави у тих сферах, де вони можуть себе виявити на повну.
Гурток авіамоделювання дає можливість навчитися конструювати, проєктувати і самостійно виготовляти кордові й радіокеровані моделі. Звичайно, починається все зі склеювання простого планера з пінопласту, головне завдання на цей момент – щоб він полетів. А потім завдання поступово ускладнюються. У підсумку учні виготовляють високоякісні моделі-копії літаків – повномасштабні (об’ємні) або контурні (пласкі), які повинні відповідати заявленим характеристикам оригіналів.
Деякі складні моделі будуються протягом року-двох. Звичайно, побудова таких моделей літаків і ракет неможлива без відповідного матеріального оснащення і технічної бази. У нас є майстерні зі станками, 3D-принтерами і 3D-лазерами, сучасним фрезером, купленим за кошти міського бюджету, який вирішив багато технічних задач і завдяки якому ми вийшли на новий якісний рівень виготовлених нами моделей.
У цих гуртках займаються дуже ініціативні хлопці. У них виникла ідея облаштувати сучасну малярну, і з маленької комірчини вони зробили своїми руками сучасну майстерню з 3D-принтером, сушкою і мийкою. Фарбування моделей – заключний і дуже відповідальний етап роботи, адже їх покриття повинне відтворювати високу якість фарбування і текстуру поверхні реального літака чи ракети. Перед початком цього процесу вони навіть миють у цій майстерні підлогу, аби потім жодна смітинка чи пилинка не потрапила на поверхню виробу й не зіпсувала його, вмикають витяжку і вже потім фарбують моделі. Для цього вони застосовують аеограф. Зрозуміло, що такий вид роботи неможливо проводити у класі, адже все навколо буде у фарбі, до того ж запах завдаватиме шкоди усім навколо.
Хочу зазначити, що мої учні набагато випередили мене. Я вже не вмію робити деякі речі так, як це роблять вони, адже у мене ще аналогове мислення, а у них уже цифрове. Наші діти зовсім по-іншому бачать і вирішують технічні завдання, які стоять перед ними.
Ви усе життя працюєте з молоддю. Як змінилася вона за роки Вашої роботи?
Найбільше зміна полягає у тому, що діти стали більш відкритими, вони не затиснуті у якісь межі, вільно відчувають себе у житті і творчості, самореалізації. Вони не бояться й не соромляться виявляти себе і свій потенціал.
Які плани на майбутнє має колектив СЮТ?
Увесь ремонт тут ми робили своїми руками. Зараз тут охайно, чисто, але ми прагнемо покращувати умови. Тож працюємо над написанням проєкту, хочемо виграти гранд для подальшого облаштування нашого приміщення.
Також постійно триває активна участь вихованців у різноманітних конкурсах. Наші діти це дуже люблять й активно підтримують усі ідеї. Тому керівники гуртків шукають майданчики і проєкти, на яких презентують наші юні таланти.
20.08.2024