Головна
Формула успіху ніжинця Єгора Колесника: цікавість + праця

Формула успіху ніжинця Єгора Колесника: цікавість + праця

Єгор Колесник – учень математичного класу Ніжинського ліцею Ніжинської міської ради при НДУ ім. Миколи Гоголя. У його свідоцтві про здобуття базової середньої освіти – лише «12»! Він – багаторазовий переможець шкільних олімпіад з української та англійської мов, математики, хімії та інших предметів, всеукраїнських – з хімії та німецької мови, володар І місця ХХVI Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.

Розмова з Єгором, гостем рубрики #Обличчя_громади_Ніжина, – про самоосвіту, роль батьків та педагогів у його житті і практичні поради з власного досвіду.

З чого почався шлях до таких високих досягнень?

Найбільше у мене вклалися батьки: змалку прищепили любов до знань, бажання досягти чогось вагомого в житті. З першого класу виховували сумлінність: не відкладати виконання завдання на потім. Батьки допомогли і навчали мене вчитися, а оскільки я мав бажання знати все про все, то вже потім самостійно шукав відповіді на питання, які мене цікавили. Вже з першого класу брав участь у всіляких конкурсах, а пізніше – в олімпіадах. Я намагався не втрачати жодної такої можливості.

Ваші знання – це переважно результат самоосвіти?

Так. Але до цього додалася велика робота педагогів моєї рідної гімназії №3. На мою думку, вони мають уміння зацікавити і спонукати до самостійного поглибленого вивчення матеріалу.

Ви маєте високий рівень знань з іноземних мов. Як радите їх вивчати?

Раджу дивитися фільми, наприклад англійською з англійськими субтитрами. Це не лише корисно, це ще й круто – дивитися фільми в оригіналі. Може здатися, що це складно і ти нічого не зрозумієш. Але з часом мозок сам почне «вловлювати» зміст. Не знаєш слово – за секунду подивився переклад. Іноземна мова має звучати навколо постійно. Це як окріп: якщо не підігрівати – охолоне. Також знаходжу співрозмовників – носіїв мови через інтернет і спілкуюся з ними. Завдяки такій постійній системній роботі вільно розмовляю англійською. І, звісно, не всім потрібно знати мову на професійному рівні. Більшості з нас вона потрібна для спілкування, а такого рівня досягти нескладно, якщо поставити мету.

Як проходить Ваш звичайний день?

Навчання в ліцеї, потім – заняття у тренажерній залі. Після цього вдома одну-дві години виконую домашні завдання. Якщо відчуваю, що чогось не знаю, – розбираюся, шукаю потрібну інформацію, а потім займаюся своїми справами. Тут важлива стабільність – щодня дізнаватися нове, але не перевантажувати себе багатогодинними заняттями до пізньої ночі. Звісно, можна займатися і набагато інтенсивніше. Але маю думку: поки є дитинство, його треба прожити так, як хочеться. Виросту – у мене ще будуть відповідальність, робота, обов’язки.

Чи визначилися Ви з майбутньою спеціалізацією?

Поки що ні. Я думаю так: поки є успіхи у багатьох сферах – треба розвиватися всебічно і не обмежуватися одним напрямом.

Розкажіть про досвід участі в олімпіадах і конкурсах.

Спочатку для мене це був стрес, але зараз – джерело адреналіну й позитивної енергії. Круто зранку перед олімпіадою чи конкурсом хвилюватися, а потім, прийшовши і переглянувши всі завдання, зрозуміти: я можу їх виконати і знаю відповіді на всі питання. Це дає неймовірну впевненість у собі і своїх знаннях.

Звісно, бували й складні моменти. Найважче було на Всеукраїнській олімпіаді з хімії, коли не вдався експеримент. Це був мій негативний, але дуже цінний досвід.

Яка перемога була для вас найнеочікуванішою?

Минулого року – з німецької мови на Всеукраїнському етапі, а цього року – з історії. Найбільш очікувана й емоційна – з хімії. Коли вчителька подзвонила і сказала: «Єгоре, у тебе перше місце», – це було незабутньо.

Навчання в ліцеї відрізняється від школи?

Так. Темп швидший, обсяг матеріалу більший. Перші два тижні було складно лише через те, що звикав до нової організації навчання.

Як реагують однокласники на Ваші успіхи?

Завжди відчував підтримку: і в школі, і в ліцеї. Вітають з перемогами, радіють за мене. Також цікавляться, як усе відбувалося, як навчитися долати хвилювання у такі моменти. Це дуже приємно.

Чим захоплюєтеся поза навчанням?

Англійська мова і заняття в тренажерній залі. Сьогодні навчання передбачає тривале сидіння за ноутбуком. У мої роки це небажано робити. Тому я й вибрав заняття спортом – вони допомагають розвантажитися і урізноманітнити життя.

Нещодавно у міській раді вітали ніжинську талановиту молодь – переможців олімпіад і конкурсів. І Ви також отримали Подяку міського голови.

Так. Я відчув підтримку, було дуже приємно, що мене привітали й заохотили. Круто бути обізнаним у всіх сферах, здобувати перемоги, і я радий, що мені це вдається.

Що б Ви порадили своїм одноліткам?

Цікавитися світом і не боятися пробувати. Навіть якщо щось не вдається – це досвід. А досвід завжди працює на тебе.

23.01.2026