Що потрібно знати про глаукому?

Глаукома – це хронічне прогресуюче захворювання,що вражає зоровий нерв, із розвитком специфічної оптичної нейропатії, характерних змін в полі зору, в ряді випадків періодичим, або стійким підвищенням внутрішньоочного тиску. Глаукома являється однією із самих частих причин незворотньої втрати зору у світі. Але при ранній діагностиці і своєчасному лікуванні є висока ймовірність захисту ока від тяжкої втрати зору. Точна причина розвитку глаукоми невідома, але частіше за все це захворювання асоціюється з патологічно високим тиском всередині ока, це – внутрішньоочний тиск. Він виникає внаслідок накопичення внутрішньоочної рідини – прозорої рідини, яка постійно виробляється всередині ока. Ця рідина виходить із ока людини через дренажну систему в куті між райдужкою і рогівкою. Якщо дренажна система працює неправильно, ВГД збільшується, що викликає пошкодження зорового нерва. Глаукому називають «безшумним грабіжником зору», так як найбільш розповсюджений її тип, первинна відкритокутова глаукома, протікає безсимптомно, до тих пір поки не досягає пізньої стадії, коли втрата зору стає явною. При відсутності лікування люди з глаукомою поступово втрачають периферійний (боковий) зір і бачать ніби через трубку. З часом центральний зір погіршується і в кінці втрачається назавжди. Всі люди з факторами ризику повинні регулярно проходити комплексне обстеження у офтальмолога.

Глаукома може розвиватись у будь-якої людини, але деякі фактори можуть збільшувати ризик. Серед таких факторів:

1.Вік – чим старше людина, тим вищий ризик розвитку у неї глаукоми.

2.Високий внутрішноочний тиск – тільки офтальмолог може визначити його в ході комплексного обстеження очей.

3.Глаукома у сімейному анамнезі – якщо у вас є родичі, які хворі на глаукому, то ризик розвитку глаукоми збільшується у 3 рази.

4.Міопія (близорукість) – ризик розвитку збільшується у 2-4 рази.

5.Ексфоліативний синдром – сірі відкладення на поверхні кришталика, виявляється офтальмологом при біомікроскопії.

6.Інші захворювання – атеросклероз, артеріальна гіпертензія, некомпенсований цукровий діабет, гіпотиреоз щитовидної залози, прийом стероїдних препаратів.

Діагноз глаукоми встановлюється шляхом офтальмологічного обстеження, а саме:

тонометрія (вимірювання внутрішньоочного тиску по Маклакову: норма – 15-25мм.рт.ст., Гольдману: норма – 10-21мм.рт.ст, пневмотонометрія);

периметрія (дослідження полів зору – вимірювання периферичного зору);

біомікроскопія очей (обстеження переднього та заднього відділів ока);

ОСТ (оптико-когерентна томографія дисків зорових нервів, шарів нервових волокон та макули сітківки);

гогіоскопія (визначення кута між райдужкою та рогівкою за допомогою лінзи Гольдмана);

пахіметрія (визначення товщини рогівки, що впливає на точність результатів при вимірюванні ВГД).

Типи глаукоми : відкритокутова глаукома, закритокутова глаукома (гостра та хронічна), глаукома нормального тиску, вторинна глаукома та вроджена глаукома.

Нажаль, глаукому неможливо вилікувати або попередити, а зір, який втрачений внаслідок глаукоми не відновлюється. Зниження ВОТ на ранніх стадіях глаукоми може призупинити її прогресування і допомогти зберегти зір. В залежності від типу та ступеню глаукоми може бути призначено медикаментозне лікування (очні краплі), лазерне, хірургічне лікування або і те, і інше. Основна мета застосування очних крапель-зниження ВОТ. Якщо лікар призначив хворому краплі, їх обов’язково потрібно закапувати щодня згідно рекомендацій. У більшості людей проблем з прийомом протиглаукомних очних крапель немає, але деякі краплі можуть викликати головний біль, почервоніння, печіння, поколювання. Тільки офтальмолог може змінювати режим закапувань. Глаукома – це хронічне невиліковне захворювання, тому люди з глаукомою, повинні застосовувати краплі до тих пір, поки вони допомагають контролювати очний тиск, інколи все життя. Оскільки глаукома протікає безсимптомно, деякі люди перестають капати краплі або забувають їх застосовувати, а це веде до прогресування глаукоми.

Якщо високий тиск не контролюється за допомогою крапель,то лікар може запропонувати оперативне лікування. Операція не поверне попередній зір, але допоможе знизити ВОТ шляхом покращення відтоку внутрішньоочної рідини із ока, якщо застосування лікарських препаратів недостатнє. Операція може представляти собою лазерне лікування (аргонова або селективна трабекулопластика, іредектомія), фільтраційна хірургія (трабекулектомія) або імплантація дренажного пристрою (EX-PRESS).

При стабільному ВОТ пацієнти з глаукомою повинні два рази в рік проходити курси нейропротекторного лікування в офтальмологічних стаціонарах, перебувати на диспансерних обліках у поліклініках за місцем проживання, вимірювати ВОТ і поля зору 1 раз у 3 місяці.

Важливо пам′ятати про обов′язкове систематичне щорічне вимірювання внутрішньоочного тиску усьому населенню у віці 40 років і старше, а також про необхідність регулярних профоглядів пацієнтів із групи ризику!

Завідувачка офтальмологічним відділенням

Бажан Т.А.