Як захиститися від змій і що робити при зміїних укусах?

Навесні та влітку багатьох ніжинців «тягне» на природу – в похід чи на пікнік до лісу. Однак мало хто задумується над тим, яка небезпека чатує на людину під час відпочинку. Зокрема, у густій зеленій рослинності можуть причаїтися отруйні змії. Так 29.06.2016р. на подвірї по вул. Костянтина Засловнова власницею будинку було виявлено гадюку, яка грілася на сонці. 17 червня 2016р. на полі в с. Ніжинське (Григоро – Іванівка) гадюка вкусила за ногу гр. К., який проходить лікування в центральній міській лікарні. Найчастіше в Чернігівській області, зустрічається гадюка звичайна, або гадюка степова. Її довжина в середньому становить 30-50 см. Звичайними місцями проживання цієї гадюки є добре прогріті узлісся, лісові галявини, лісосмуги, порослі чагарником яри і балки, степові схили з чагарниками тощо.

Аби вберегтися від укусів змій, під час прогулянки на природі слід дотримуватися основних правил безпеки. Насамперед людині треба мати одяг і взуття, які можуть захистити від зміїних зубів. Це високі черевики із грубими шерстяними шкарпетками та щільні широкі штани, заправлені у взуття. Ні в якому разі не можна ходити лісом у відкритому взутті чи босоніж.

При влаштуванні пікніка на галявині необхідно ретельно оглянути обране місце. Для цього слід взяти палицю та обережно обстукати ті предмети, на які хтось хоче сісти. У більшості випадків отруйна змія, котра там може знаходитись, дасть людині дорогу, зникнувши з її поля зору. При зборі грибів і ягід у лісі варто користуватися довгою палицею, аби перевіряти зарості на наявність плазунів. Не зайвою буде виставлена вперед палка при швидкому русі по стежці. У гадюк слабкий нюх та слух, і поява людини зненацька може завадити їй втекти. Якщо наступити на змію, вона може вкусити.

Не слід влаштовувати ночівлю поблизу трухлявих пеньків, дерев з дуплами, біля входу в нору або печеру, поряд із купами сміття. У теплі літні ночі гадюки активні й можуть приповзти до вогню. При пересуванні вночі необхідно освітлювати дорогу ліхтариком. Слід щільно закривати вхід у намет, щоб змія не могла туди заповзти і вкусити людину уві сні.

Якщо змія все-таки вкусила людину, насамперед треба постаратися якомога швидше відсмоктати з рани отруту, постійно її випльовуючи.(Хоча цей захід окремі спеціалісти зараз вважають малоефективним). Не можна цього робити тим, у кого є поранення слизової губ або порожнини рота. Відсмоктавши отруту, необхідно обмежити рухомість потерпілого. Якщо змія вкусила в ногу, треба прибинтувати її до другої ноги та, підклавши що-небудь під кінцівки, злегка підняти їх. При укусі в руку необхідно зафіксувати її в зігнутому положенні. Щоб прискорити виведення отрути, варто давати потерпілому пити більше чаю і лужної мінеральної води.

Найбільш ефективний засіб проти зміїної отрути – полівалентна протизміїна сироватка, введена не пізніше ніж через 30 хвилин після укусу. Але вводити її повинен тільки медичний працівник. Самостійність небезпечна через можливий розвиток алергічних реакцій на введення сироватки. Відтак при укусі змії потерпілого необхідно якомога швидше на носилках або попутним транспортом доставити в найближчий медичний заклад.

Слід пам’ятати, що при укусах змій категорично заборонено:

1) накладати джгут на кінцівку вище місця укусу (джгут не завадить розповсюдженню отрути, однак призведе до порушення кровопостачання й омертвіння тканин);

2) припікати місце укусу вогнем, хімічними речовинами, обмивати його алкоголем;

3) розрізати рану на місці укусу.

Пам’ятайте, що дотримання правил безпечної поведінки на природі, пильність, обережність та уважність допоможуть вам уникнути неприємностей.

5 міфів про гадюк

Міф перший: гадюки – смертельно отруйні змії.

Отрута гадюк має білкову природу, за своїми структурою і дією, вона прирівнюється до отрути гримучих змій, руйнуючи кров’яні тільця. Проте, укус гадюки є несмертельним і тільки у надзвичайних випадках може призвести до летального наслідку. Це пов’язано з тим, що кількість отрути, яку змія впорскує у жертву, на правду, є мізерною, а її виробництво – енергозатратним процесом, тому гадюка завжди економить свою смертоносну зброю.

Міф другий: агресивність гадюки.

Агресивність гадюк - це нісенітниця. Насправді ж гадюки зовсім не агресивні. Навпаки, вони вразливі і полохливі створіння, які за найменшої нагоди намагаються утекти або, зачаївшись, перечекати присутність людини чи іншої тварини. Лише у випадку безпосередньої навмисної провокації зі сторони людини, або якщо людина випадково наступила на цю тварину, вона застосовує останній рубіж оборони – смертоносну отруту.

Міф третій: при укусі гадюки, з рани, ротом можна відсмоктати 30-50% отрути.

Інтернет-пошуковець видав мені безліч сайтів з інструкцією надання першої медичної допомоги. Найцікавіше, що абсолютна більшість з них розмістили у себе неправильну інструкцію, в якій власне йдеться про те, що отруту необхідно висмоктати, а вище місця укусу накласти джгут. В реальності така допомога не допомагає (перепрошую за тавтологію), навпаки, шкодить. Відсмоктування отрути ротом чи медичними банками є малоефективним заходом допомоги, адже отрута знаходиться на значній глибині у тканинах, що пояснюється довжиною отруйних зубів гадюки – у дорослих особин вона складає 1,2-1,5 см. А зважаючи на еластичність тканин людського тіла, які змикаються після укусу, то відсмоктування отрути взагалі не дає жодного результату, хіба лише психологічний.

На укушену кінцівку накладіть нетугу пов'язку, але не джгут!

Міф четвертий: накладання джгута сповільнює розповсюдження отрути по організмі.

Накладання джгута – це одна із найдавніших практик при укусі гадюки, але вона має зворотній ефект – викликає локальний некроз тканин і навіть ґанґрену! Справа в тому, що отрута розповсюджується не по кровоносних судинах, а по лімфатичній системі, яка проходить глибоко у тканинах. Джгут же перетискає вени, які йдуть під поверхнею шкіри, тому рідина із сироватки крові переходить у тканини, спричинюючи набряк і перешкоджаючи їх диханню. Це спричинює також падіння артеріального тиску, запаморочення, непритомність і навіть серцеву недостатність. У такому випадку людина може померти не від зміїної отрути, а від накладання джгута і народних методів лікування.

Зафіксуйте ногу шиною і доправте постраждалого до шпиталю

Міф п’ятий: припікання та розрізання місця укусу гадюки.

“Знавці” (назвемо їх так…) радять розрізати ранку від укусу гадюки і висмоктати отруту, а тоді її припекти розпеченим залізом. В реальності, ця процедура є не лише не ефективною, але й небезпечною для постраждалого. По-перше, розрізання і припікання викликають біль, а відповідно і шоковий стан потерпілого; по-друге, розрізання рани спричинює кровотечу, а отрута як була, так і залишається у тканині та лімфі; по-третє, у польових умовах операція загрожує інфекцією і різноманітними ускладненнями. Отрута гадюки – це білок, який денатурується при нагріванні, навіть до 40 градусів за Цельсієм, саме тому організм реагує на нього гарячкою 40-41 градус, таким чином, знешкоджуючи отруту. Проте, припікання рани не дасть жодного ефекту, адже отрута у м’язах на глибині 1,5 см, а припікання має лише поверхневу дію, спричинюючи опік, і в результаті, на все життя залишиться рубець…

Що робити?

Якщо ж трапилась така прикрість як укус гадюки, перш за все не потрібно панікувати. Слід пам’ятати, що людський організм здатен перебороти дію отрути змій, що живуть в Україні, – це триватиме кілька днів і супроводжуватиметься гарячкою і пропасницею. Для людей, що чутливі до алергічних подразників необхідно прийняти антигістамінні засоби (супрастин, димедрол, тавегіл тощо). Ушкоджену кінцівку слід іммобілізувати, тобто знерухоміти, наклавши шину на найближчі до місця укусу суглоби. Зняти усі кільця, каблучки та браслети, якщо укус припав на руку, оскільки вони будуть діяти як джгути. Постраждалому потрібно пити багато рідини (але не алкоголю, ясна річ!), можна гарячий чай, тоді отрута швидше буде виводитися через нирки. На рану вартує покласти лід або щось холодне, що зменшить больові відчуття. І допровадити слабого до шпиталю.

Пам’ятайте, що гадюки ніколи не атакують першими. Не намагайтесь взяти їх у руки, пнути ногою чи фотографувати з невеликої відстані, не провокуйте і не панікуйте, а мирно розійдіться з ними.

Відділ з питань надзвичайних ситуацій виконавчого

комітету Ніжинської міської ради