Бородавко Дмитро Миколайович

Народився 3 червня 1990 року в  Ніжині. Навчався в гімназії №1. Після її закінчення здобув освіту інженера-механіка у ВП НУБіП «Ніжинський агротехнічний інститут», де також навчався на військовій кафедрі.

Змалку Дмитро мав особливу любов до кулінарії, тож значну частину свого життя присвячував цій справі.

Із 13.01.2022 року працював агентом з постачання у ТОВ «ДТ-1 ГРУП».

Коли ворог розпочав повномасштабне вторгнення, Дмитро не залишився осторонь боротьби з ним. Із перших днів він став на захист рідного міста у лавах територіальної оборони, а згодом добровільно приєднався до Збройних Сил України.

8 жовтня 2024 року, перебуваючи у зоні ведення бойових дій, Дмитро потрапив у тяжку ДТП. Шість довгих і таких болючих місяців рідні та близькі вірили й чекали його одужання, бо Дмитро завжди був борцем…

На жаль, Дмитро так і не пройшов свою останню «битву», його серце не витримало і зупинилося.

25 квітня 2025 року Дмитро відійшов у Вічність.

Дмитро любив життя у всіх його барвах. Він умів радіти простим речам і заряджати своїм оптимізмом усіх навколо. Часто Дмитро ставав душею компанії. З ним було легко, весело і по-справжньому тепло. Його щирий сміх, підтримка і вміння знаходити потрібні слова залишаться назавжди у пам’яті друзів і побратимів.

Він умів об’єднувати людей і дарувати відчуття, що навіть у найтемніші часи поруч є світло.

Дмитро був справжнім сином, братом, батьком, другом, щирим, надійним, завжди готовим простягнути руку допомоги у найтяжчі моменти. Його цінували як у цивільному житті, так і на військовій службі.

Він залишив не просто спогади – він залишив незгасимий слід у серцях своїх побратимів, друзів і всіх, кому пощастило знати його тепло й доброту.