Бойко Сергій Григорович

Народився 15 січня 1970 року у м. Ніжин. Середню освіту здобув у Ніжинській ЗОШ №13. Потім навчався у ПТУ №2, де отримав фах електрика. Після училища служив в армії, після служби навчався у школі прапорщиків.

Потім продовжив службу в Ніжині на 80 складі старшим авіамеханіком. З 2010 року працював водієм на маршрутці.

Разом з дружиною виростив двох синів.

Сергій захоплювався спортом. Мав чорний пояс по рукопашному бою, був футболістом зі стажем, ветеран футболу –  гравець ФК «Фрунзівець».

Дуже любив водити авто, обожнював рибалити. Сергій був жартівником, знав не один десяток анекдотів. Разом з тим мав міцний чоловічий характер: впевнений, справедливий, відстоював свою думку.

З перших днів повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України пішов добровільно захищати країну від ворога. З 06 квітня 2022 року почав службу в 30-му Ніжинському батальйоні.

В 2024 році воював у складі 117-ї бригади на посаді командира автомобільного відділення. Виконував бойові завдання на Запорізькому та Донецькому напрямках.

Загинув 15 травня 2025 року у с. Нова Полтавка в Донецькій області.

 7 місяців рідні воїна були між небом і землею, бо Сергій вважався зниклим безвісти. Чекали, вірили, молилися. Але останні надії розбило повідомлення про збіг ДНК.

Сім’я втратила рідну людину, а друзі – надійного товариша.

Поховали Захисника у Ніжині на Алеї Слави.