Чудак Ярослав Валентинович

Молодший сержант

04 липня 1988 – 19 травня 2025

Народився та проживав у Ніжині. Відповідальний, принциповий, сміливий, справедливий, чесний, працьовитий, врівноважений, активний, енергійний та товариський.

У 1994 році Ярослав розпочав навчання в Ніжинській гімназії №17, яку закінчив у 2005 році. Брав активну участь у громадській діяльності та спортивному житті школи. Серед однокласників користувався повагою. Мав багато друзів. У спілкуванні з учителями та однокласниками був ввічливий і доброзичливий. Уникав конфліктних ситуацій, був тактовний. Усі поставлені завдання виконував вчасно. Якщо виникали труднощі, завжди намагався знайти компроміс для їх вирішення.

З 2005 по 2006 рік навчався в Ніжинському професійному ліцеї побуту та сервісу, де здобув спеціальність електрогазозварника.

У 2006 році був призваний на строкову службу до Збройних Сил України. Службу проходив моряком-машиністом на кораблі «Чернігів» у військовій частині А3304. Пізніше був переведений на корабель «Тернопіль» на посаду командира відділення корабельних систем і пристроїв.

Брав участь у спільних плаваннях з кораблями країн НАТО, зокрема у міжнародних навчаннях «Blackseafor».

За сумлінне виконання службових обов’язків та відмінне виконання поставлених завдань неодноразово отримував подяки. Нагороджений медаллю НАТО за участь у антитерористичній операції «Активні зусилля».

З липня 2014 року по жовтень 2015 року брав участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей у складі 17-ї окремої танкової Криворізької бригади. Служив танкістом. Під час бойових дій отримав поранення та контузію. Нагороджений нагрудним знаком «Учасник АТО».

У 2016 році після завершення служби працював оператором-диспетчером у центральному управлінні Укрзалізниці в місті Київ.

У 2019 році підписав контракт на проходження військової служби у військовій частині А3160. З перших днів повномасштабного військового вторгнення росії в Україну в 2022 році став на захист Батьківщини. Брав участь в обороні рідного міста, керував танком, який був відбитий у ворога. Під час виконання бойового завдання підірвався на протитанковій міні, зазнав важкої контузії, але вижив. Брав участь у мінуванні мостів у зоні Чорнобиля для стримування наступу противника.

З січня по червень 2023 року виконував бойові завдання на Покровському напрямку, брав участь у визволенні міста Херсон. Під час боїв був тяжко поранений. Після тривалого лікування продовжив нести службу на захисті незалежності та територіальної цілісності України. Брав участь у розмінуванні територій Харківської області. Як штурмовик на інженерній машині розгородження ІМР-2, першим заходив у бій під час штурму в напрямку Курської області. Під час прямого влучання ворожого снаряда в машину був знову контужений.

За бойові заслуги нагороджений:

 • орденом «За мужність» ІІІ ступеня;

 • медаллю «За поранення» (важке);

 • медаллю «За військову службу Україні»;

 • нагрудним знаком «За розмінування» ІІ ступеня;

 • медаллю «За оборону України».