Дворський Сергій Вікторович

18 лютого 1988 – 01 жовтня 2025

Народився у с. Бакаївка Ічнянського району (нині Прилуцький) Чернігівської області. У 2006 році закінчив місцеву середню школу, після чого проходив строкову військову службу, де отримав звання сержанта.

Працював охоронником, спеціалістом на АЗК та будівництві, де зарекомендував себе як відповідального та працьовитого робітника.

На початку повномасштабного вторгнення перебував із сім’єю в окупації в рідному селі. Після відходу ворожих військ у березні 2022 року Сергій з родиною повернувся до Ніжина, де останнім часом вони проживали та будували плани на майбутнє.

Отримавши повістку 3 травня 2022 року, Сергій, не задумуючись, став на захист українського народу та цілісності держави. У серпні цього ж року вирушив на Донецький напрямок. Також брав участь у боях на Курському та Дніпропетровському напрямках.  

Сержант, командир міномету. Побратими дали йому позивний «Батя», оскільки він був дуже відповідальним і піклувався про своїх товаришів.

Сергій Вікторович Дворський загинув 1 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання внаслідок ворожого обстрілу КАБами в районі с.Калинівське Синельниківського району Дніпропетровської області.

Поховали захисника на Алеї Слави у Ніжині.

У Сергія залишилися донька, дружина, батьки, брати та сестри.

 Подяки та нагороди:

24 серпня 2023 року – Подяка за відмінне виконання службових обов’язків, особисту відданість військовій справі, наполегливість, дисциплінованість, проявлені під час здійснення бойових задач з відсічі збройної агресії російської федерації, та з нагоди Дня Незалежності України;

04 грудня 2024 року – Подяка за особисті досягнення у службовій діяльності, відмінні особисті показники у бойовій підготовці, з нагоди відзначення Дня ракетних військ та артилерії;

31 травня 2025 року – нагороджено відзнакою міністра оборони України «Захиснику України»;

24 серпня 2025 року – Подяка за сумлінне виконання службових обов'язків, віддану службу Українському народові та з нагоди Дня Незалежності України.