Максименко Михайло Анатолійович

Народився 18 травня 1997 року в місті Ніжині.

Мишко ріс допитливим, мав добре серце і легкий характер. Змалку ніс додому всіх покинутих і хворих кошенят і цуценят. Мав багато друзів. Вдома, ще дитиною, в міру своїх сил, завжди допомагав мамі і дідусю з бабусею. Коли лишились вдвох з мамою, став їй надійною опорою, справжнім чоловіком, господарем у обійсті. Мій син мав мрії, в нього була чудова дівчина, з якою він хотів створити сім’ю, народити дітей. Мишко хотів подорожувати, показати майбутнім дітям світ. Але не встиг, війна забрала майбутнє.

Михайлик був щирою, світлою, доброзичливою людиною, завжди готовим допомогти іншим. Його доброта, відповідальність та працелюбність проявлялись у всьому — у навчанні, в роботі, у щоденному житті. Він був тим, на кого можна покластися, хто не шукав легких шляхів і завжди йшов вперед з гідністю.

Почав навчання Михайлик в ЗОШ № 14 міста Ніжина, з п’ятого класу навчався в ЗОШ № 7. Після дев’ятого класу, 01 вересня 2013 р., вступив до Київського вищого професійного училища імені В.С. Кудряшова, яке закінчив 17 січня 2017 р., здобув професію: Слюсар з ремонту рухомого складу 3 р., Помічник машиніста електровоза. Помічник машиніста тепловоза.

Трудову діяльність розпочав 20 грудня 2017 р. в КП «Київський метрополітен» СП «Електродепо «Дарниця» на посаді слюсаря з ремонту рухомого складу 3 р., 01 червня 2017 р. переведений на посаду слюсаря з огляду та ремонту локомотивів 4 р.

З 30 травня 2019 р. по 18 листопада 2020 проходив строкову службу у в/ч 3029.

03 серпня 2022 мобілізований до Національної гвардії України в/ч 3082 на посаду кулеметника.

12 жовтня 2024 р. переведений до в/ч 3018 на посаду навідника оператора взводу оперативного призначення.

25 жовтня 2024 р. під час виконання бойового завдання в південно-західній околиці смт. Стельмахівка, Сватівського району, Луганської області, отримав бойове поранення.

15 грудня 2024 р. о 17 год. 05 хв. від отриманих поранень помер в ДУ ГМКЦ МВС України м. Київ.

Нагороджений знаком «Почесний працівник метрополітену» (посмертно).

Михайло був мужнім захисником своєї країни, який без вагань став на її захист у найтяжчі часи. Його рішучість, сміливість і відданість Батьківщині є прикладом справжнього героїзму. Він не зламався перед обличчям небезпеки, прийнявши долю воїна з гідністю та честю.