Мельников Ігор Павлович

Народився у м.Ніжин 05 липня 1981 року. Громадянин України. З 1987 року по 1996 рік навчався у Ніжинській ЗОШ №10, а у 1996р вступив до Ніжинського ПТУ №35. Після закінчення ПТУ одразу почав свою трудову діяльність. Був водієм першої категорії та першокласним автослюсарем. Присвятив водійській справі більшу частину свого життя.

Ігор був справжнім патріотом, та з перших днів війни прагнув вступити до лав ЗСУ. Не зміг залишитися осторонь і у червні 2023 року пішов служити в ЗСУ на посаді водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення.

Був нагороджений Грамотою за високий професіоналізм, що був проявлений під час виконання службових обов’язків, зразкову військову дисципліну, старанність, наполегливість та професіоналізм у виконанні поставлених завдань. З того часу знаходився на Східному фронті та брав безпосередню участь в бойових діях, захищав інтереси держави, цілісність та недоторканість України.

На початку війни зустрів справжнє кохання, але так і не встиг сповна насолодитися ним. Вдома залишились мати ,батько та сестра.

Під час захисту Батьківщини у Серебрянському лісі  Луганської області, поблизу населеного пункту Кузьміне Кремінської територіальної громади Сєвєродонецького району 24 квітня 2025 року, повертаючись після вдалого виконання бойового завдання - доставки на позицію обладнання, води та їжі, від отриманих поранень, загинув за кермом автомобіля в наслідок атаки ворожого  FPV дрона

Похований у м.Ніжин на Фрунзівському кладовищі.

Ігор був доброю, чуйною людиною, прекрасним сином та братом, надійним побратимом.

Після закінчення війни мріяв заснувати власну справу та займатися вантажними перевезеннями.

Непоправна втрата, одного з найкращих, найсміливіших…Ігор до кінця залишився вірним Військовій присязі та Українському народові.