Мельников Ігор Павлович

Народився 5 липня 1981 року в Ніжині. З 1987 по 1996 рік навчався у Ніжинській ЗОШ №10, а у 1996 році вступив до Ніжинського ПТУ №35. Після його закінчення відразу ж розпочав трудову діяльність. Був водієм першої категорії та першокласним автослюсарем. Присвятив водійській справі більшу частину свого життя. 

Ігор був справжнім патріотом і з перших днів війни прагнув вступити до лав ЗСУ. Не зміг залишитися осторонь боротьби з ворогом, і у червні 2023 року пішов служити в ЗСУ на посаді водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення.

Відтоді знаходився на Східному фронті та брав безпосередню участь у бойових діях, захищав інтереси держави, цілісність та недоторканість України. Нагороджений грамотою за високий професіоналізм, проявлений під час виконання службових обов’язків, зразкову військову дисципліну, старанність, наполегливість та професіоналізм у виконанні поставлених завдань. 

На початку війни зустрів справжнє кохання, але так і не встиг сповна насолодитися ним. 
Ігор був доброю, чуйною людиною, прекрасним сином та братом, надійним побратимом.  

Загинув 24 квітня 2025 року у Серебрянському лісі  на Луганщині, поблизу н.п. Кузьміне. Він повертався після вдалого виконання бойового завдання - доставки на позицію обладнання, води та їжі. Ворожий дрон обірвав його життя за кермом автомобіля. 

Поховали захисника у Ніжині на Фрунзівському кладовищі.

У нього залишилися батьки і сестра.  

Після закінчення війни мріяв заснувати власну справу та займатися вантажними перевезеннями.

Непоправна втрата одного з найкращих, найсміливіших... Ігор до кінця залишився вірним військовій присязі та Українському народові.