Перевера Станіслав Олександрович

Народився 2 травня 1974 року в селі Калинівка Ніжинського району.

Навчався у Великодорізькій гімназії. Потім вступив до Ніжинського ПТУ №35, здобув фах електрогазозварювальника.

У 1994-1995 роках проходив строкову військову службу у лавах Збройних Сил України. Після демобілізації працював у сфері будівництва. 

На початку Революції Гідності та бойових дій на Сході та Півдні України повернувся на військову службу і долучився до 41-го батальйону територіальної оборони "Чернігів-2".

У 2019-2020 роках проходив службу у 13-му окремому мотопіхотному батальйоні, неодноразово мав ротації в місця проведення ООС.

Увесь вільний час приділяв удосконаленню військової теорії і практики у добровольчих формуваннях. Постійно навчався і підвищував майстерність разом зі своїми побратимами для успішного виконання військового обов’язку. Для нього військова справа була понад усе, він був палким патріотом України. Станіслава неодноразово запрошували у заклади освіти, де він проводив тренінги з військової справи, надання першої допомоги та національно-патріотичного виховання.

На початку повномасштабного вторгнення російської федерації захищав Ніжин. Під час оборони зустрівся зі своїми побратимами з 58-ї бригади, з якими воював у зоні ООС у 2019-2020 роках. Після цього Станіслав продовжив свій бойовий шлях разом із ними на посаді стрільця-помічника гранатометника 13-го окремого мотопіхотного батальйона. 

Після звільнення Чернігівщини  захищав Сумщину і Донеччину.

4 травня 2022 року Станіслав був відзначений нагрудним знаком командувача Сухопутних військ Збройних Сил України «За службу».

Загинув 18 травня 2022 року під час евакуації своїх побратимів поблизу с. Володимирівка на Донеччині.

Поховали захисника у с.Хвилівка Ніжинського району.

У Станіслава залишилися батьки, сестра, двоє братів, дружина і син.

На його честь відкрили пам’ятний знак у селі Велика Дорога.