Процько Олександр Миколайович

Народився 29 червня 1975 року в селі Володькова Дівиця. Навчався в Ніжинській ЗОШ № 2, а потім – у ПТУ № 11. У 1993 році був призваний до лав Національної гвардії України.

Із 2014 року брав участь в антитерористичній операції на території Луганської та Донецької областей (Рубіжне, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Новоайдар, Райгородка, Трьохізбенка, Весела Гора, Христово, Олександрівка, Георгієвка, Лутугіно, Щастя). Неодноразово залучався до виконання диверсійно-розвідувальних завдань.

Після демобілізації працював у відділі воєнізованої охорони Департаменту поліції охорони у м. Київ.

Захоплювався спортом, любив рибалити та проводити час із сім’єю.

Неодноразово проходив додаткові військові навчання як в Україні, так і за кордоном.

На початку повномасштабного вторгнення став одним із тих, хто відбивав наступ на рідне місто Ніжин, далі продовжив захист своєї Батьківщини вже на Сході України.

У 2023 році проходив військову службу у в/ч 3018 НГУ у батальйоні оперативного призначення.

У жовтні 2023 року отримав осколкові поранення, після чого була тривала реабілітація. Чекав моменту, щоб знову повернутись в стрій. Він казав: «Ніколи я не залишу своїх побратимів, і якщо я почав цю справу, то буду битись до останнього подиху», що він і зробив.

Героїчно загинув 1 липня 2024 року під час виконання бойових дій у с. Спірне Бахмутського району на Донеччині.

Був люблячим чоловіком, батьком, надійним побратимом і другом, завжди готовим прикрити своїх товаришів.

В Олександра залишились дружина, дві доньки та маленька онука.