Прокопець Олег Петрович

19 січня 1977 року в тихому й затишному селі Безуглівка Ніжинського району Чернігівщини народився хлопчик, якому судилося прожити життя, сповнене праці, відповідальності та мужності. Дитячі роки Олега пройшли серед полів і садів рідного краю, де він з раннього віку навчився цінувати чесну працю та допомогу ближньому.

З 1984 по 1995 рік він навчався у місцевій школі, де проявив себе як працьовитий, чесний та товариський учень. Прагнучи здобути фах, закінчив ДНЗ «Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області».

У 1995 році Олег став до лав українського війська, проходячи строкову службу з тією ж відданістю, яка супроводжувала його в усьому житті. Після повернення до мирного життя працював на Київській кондитерській фабриці «РОШЕН» (2005-2011 рр.), а з 2013 року — у будівельній компанії «Талсі Констракшн», де його цінували як надійного та сумлінного працівника.

Коли у 2022 році ворог приніс на українську землю війну, Олег не залишився осторонь. 15 березня 2023 року він добровільно став до лав Збройних Сил України, аби захищати рідну землю та її людей. Служив у 3-й стрілецькій роті, 2-му стрілецькому взводі, 1-му стрілецькому відділенні (військова частина А7332) на посаді головного сержанта - командира відділення. Був прикладом дисципліни, стійкості та турботи про побратимів.

23 серпня 2024 року, під час запеклих боїв у районі села Карлівка Покровського району Донецької області, виконуючи бойове завдання, Олег зник безвісти. Його останній бій став свідченням безмежної відданості Україні.
Прокопець Олег Петрович загинув, але залишив по собі незламний приклад любові до Батьківщини, честі та гідності. Він віддав найдорожче - власне життя - заради миру та свободи майбутніх поколінь.

Світлу памʼять про нього збережуть донька Еріка, мати, сестра, рідні, друзі та вся громада.
Похований в рідній Безуглівці, де його імʼя назавжди житиме в серцях односельців.