Сорока Ян Сергійович

Народився 6 квітня 1989 року.

У 2005 році закінчив Яблунівську ЗОШ-інтернат І-ІІІ ст. Прилуцького району Чернігівської області.

У 2012 році отримав диплом Бобровицького коледжу економіки та менеджменту ім. О. Майнової.

Проживав у м. Ніжині, працював у сфері будівництва у м. Київ та водієм у м. Ніжин.

У 2007 році Ян одружився. Важливою частиною життя для нього, сироти по життю, стали дружина Людмила і донечки Мирослава та Кіра.

Саме сім’я стала тим фундаментом, на якому він будував свою особистість.

Ян виховувався в інтернаті, зростав без маминої любові і батьківського тепла. Тому мрія про рідну душу, яка б зрозуміла і обігріла, стала його потребою.

Мав дуже добру вдачу, був готовий віддати останню сорочку, аби тільки допомогти. Про таких кажуть – справжній. В усьому.

Ян умів посміхатися очима, збирав навколо себе людей і влучно жартував. Душа компанії, надійний друг і побратим, турботливий батько, люблячий чоловік та хоробрий воїн.

У 2020 році підписав контракт із ЗСУ. У 2021 році воював у зоні ООС у Донецькій області.

З початку повномасштабного вторгнення обороняв Чернігів у складі 1 ОТВР, був нагороджений відзнакою громади медаллю «За оборону Чернігова».

Навесні 2023 року брав участь у боях на Донецькому напрямку.

З 11 жовтня 2023 року вважався зниклим безвісти. Довгих 2 роки і 4 місяці родина жила вірою та надією. Але 23 лютого 2026 року в родину прийшла сумна звістка про збіг ДНК.

Загинув воїн 11 жовтня 2023 року у смт Керамік на Донеччині.

Поховали Яна 6 березня 2026 року на Алеї Героїв у Ніжині.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст.