Волощук Олександр Сергійович

Народився 22 січня 1991 року у м. Ніжин в сім’ї робітників.

У 2006 році закінчив Ніжинську школу №12. Навчався в Ніжинському професійному технічному училищі №35. Після навчання працював різноробочим.
Усе життя мав українське громадянство. У 2021 році одружився. У пари народився син Руслан, а також було двоє старших діток від першого шлюбу дружини.

З 01 січня 2021 року по 30 травня 2025 оку працював на посаді машиніста повітрянороздільних установок у Ніжинській міській лікарні ім. М. Галицького. За час роботи зарекомендував себе як сумлінний, відповідальний і старанний працівник.

Із перших днів повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України долучився до територіальної оборони у с. Липів-Ріг Ніжинського району, де проживав.

Із 30 травня 2025 року був призваний до лав ЗСУ. Службу проходив на посаді водія 2 взводу навчально-бойового озброєння та техніки роти забезпечення навчального батальйону військової частини А1048.

У листопаді 2025 року отримав поранення і після лікування у військовому шпиталі знову повернувся в стрій.

30 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання внаслідок артилерійського обстрілу противника в районі н.п. Першотравневе, що на Харківщині, Волощук Олександр, на жаль, загинув.

У Захисника залишилася мати, дружина та діти.

Поховали Героя в с. Липів-Ріг Ніжинського району.

Мав посвідчення УБД, нагороду Учасника Бойових Дій «Ветерана Війни», а також нагороду за гарне виконання бойових завдань 169 навчального центру ім. князя Ярослава Мудрого сухопутних військ ЗСУ.